Національна держава: імператив трансформації

Abstract

Еволюційні зміни в природі суверенітету породжують проблему перегляду ролі національної держави як головного актора світової політики, переосмислення понять „зовнішня політика” та „національний інтерес”. Глобалізація призводить до появи нових форм управління – безособових дій ринку, або приватних, „вільних від суверенітету акторів” (ТНК, транснаціональних спільнот і міжнародних організацій). Автор дотримується думки, що глобалізація не перетворює національну державу на застарілий інститут міжнародної політичної системи, хоча чимало аналітиків доходять висновку, що розподіл владних повноважень у межах міжнародної системи стає більш дифузним [1, с. 31].