Замкнуті агроекосистеми як основа самостійності регіонів

Abstract

Наведена робота присвячена дослідженню питань оптимального функціювання сільськогосподарських підприємств з точки зору їх взаємодії з довкіллям. Мета роботи - виявлення принципів і підходів до оптимізації просторової структури агрогеосистеми з метою нарощування її сталості і функціональної ефективності. З позицій геосистемного підходу дається обгрунтування необхідності оптимізації, в першу чергу, антропогенної ланки біогенного кругообігу речовини в агрогеосистемі шляхом замикання останньої. Відповідно до цього, розподіл у просторі виробничих функцій має вібуватись із урахуванням значень потоків речовини і енергії на вході і виході агрогеосистеми. Сукупність заходів, направлених на замикання антропогенної ланки біогенного кругообігу речовини і керованих людиною сприятимуть виходу агрогеосистеми на оптимальну територіальну структуру.

Представленная работа посвящена исследованию вопросов оптимального функционирования сельскохозяйственных предприятий с точки зрения их взаимодействия с окружающей средой. Цель работы – поиск принципов и подходов к оптимизации пространственной структуры агрогеосистемы с целью наращивания её устойчивости и функциональной эффективности. С позиций геосистемного подхода даётся обоснование необходимости оптимизации, в первую очередь, антропогенного звена биогенного круговорота вещества в агрогеосистеме путём замыкания последнего. Соответственно этому, распределение в пространстве производственных функций должно происходить с учётом значений потоков вещества и энергии на входе и выходе агрогеосистемы. Совокупность мероприятий, направленных на замыкание антропогенного звена биогенного круговорота вещества и управляемых человеком будут способствовать выходу агрогеосистемы на оптимальную территориальную структуру.

The present paper is dedicated to researching of optimum functioning of agricultural enterprises from the point of view of its interaction with surroundings. The objective of the paper is searching of principles and approaches to optimization of spatial structure agrogeosystem with the aimed of intensification of its stability and efficiency. From the point of view of geosystem approach we can see an explanation of the urgent optimization, mainly anthropogenious link of biogenious rotation of substance in agrogeosystem through closing the latest one. According to this the distribution of processing functions must be effected with tacking to account the meanings of flow of substance and energy and the entry and in the coming out of agrogeosystem. The totality of measures, directing to closing of anthropogenious link of biogenies rotation of substance and which are ruled by a man will promote the moving of agrogeosystem to the optimum territorial structure.