Шекспірівський блазень як мовна особистість

Abstract

В статье рассматривается лингвокультурная языковая личность английского шута XVI века (на материале пьес У. Шекспира). Особое внимание уделяется особенностям его коммуникативного поведения. Определяется роль языковой личности шута в построении системы культурных ценностей в Англии XVI века. Научная новизна состоит в том, что данная работа является одной из первых попыток описания языковой личности, которая смеется (homo ridens) и интерпретации ее коммуникативного поведения. В статье используется прагмасемантический анализ.

В статті розглядається лінгвокультурна мовна особистість англійського блазня XVI століття (на матеріалі п'єс У. Шекспіра). Приділяється особлива увага особливостям його комунікативної поведінки. Визначається роль мовної особистості блазня в побудові системи культурних цінностей в Англії XVI століття. Наукова новизна полягає у тому, що стаття є однією з перших спроб опису мовної особистості, що сміється (homo ridens) та інтерпретації її комунікативної поведінки. В роботі застосовується прагмасемантичний аналіз.

А type of the English fool of the XVIth century (on the material of the plays by W. Shakespeare) is considered. Particular attention is given to the peculiarities of his communicative behaviour. The role of linguistic personality of fool in the system of cultural values is determined. Scientific novelty is that the article is one of the first attempts to describe the laughing linguistic personality (homo ridens) and to interpret his communicative behaviour. Pragmasemantic analysis is used in the paper.