Влияние лечения тиотриазолином на состояние перекисного окисления липидов и уровни иммуновоспалительных и вазоактивных эндотелиальных факторов у больных с хронической сердечной недостаточностью и helicobacter pylori-негативными гастропатиями

Abstract

Показано, что включение в схему патогенетического лечения больных с ХСН, hp-негативной гастропатией и умеренным или высоким риском сердечно-сосудистых осложнений (ССО) антиоксиданта тиотриазолина сопровождается достоверно более выраженными позитивными эффектами на процессы перекисного окисления липидов и содержание в крови иммуновоспалительных и вазоактивных эндотелиальных факторов по сравнению с динамикой при лечении без использования тиотриазолина, причем степень положительной динамики у больных с высоким риском ССО достоверно больше.

Показано, що включення у схему патогенетичного лікування хворих із ХСН, hр-негативною гастропатією і з помірним або високим ризиком серцево-судинних ускладнень (ССУ) антиоксиданта тіотриазоліна супроводжується достовірно більш вираженими позитивними ефектами на процеси перекисного окислення ліпідів та вміст у крові імунозапальних і вазоактивних ендотеліальних факторів порівняно з динамікою при лікуванні без використання тіотриазоліну, причому ступінь позитивної динаміки у хворих із високим ризиком ССУ достовірно більший.

It is shown that the use of tiotriazolin in the scheme of pathogenetic treatment of patients with chronic heart failure, Hp-negative gastropathy, and moderate or high risk of cardiovascular complications (CVC) is accompanied by significantly higher positive effect on the processes of lipid peroxidation and the amount of immune inflammation and vasoactive endothelial factors in the blood when compared with the dynamics at treatment without the use of tiotriazolin, the degree of positive dynamics in patients with a high risk of CVC being significantly higher.