Г.М.Добров и вопросы преемственности в науковедении

Abstract

Статья написана на базе анализа первого и последнего изданий книги Г.М.Доброва “Наука о науке” (1966 и 1989 гг.). Помимо базовых направлений науковедения, отмеченных Добровым в этой книге, актуальными и интересными на сегодняшний день являются его конкретные положения и разработки, в частности положение, которое, по сути, служит базовым методологическим принципом науковедения, а именно: путь к пониманию проблем национальной научной системы лежит через их критический исторический анализ. Показано значение этого принципа для постсоветского науковедения, в частности для объективной диагностики (расследования изначальных причин), а не для констатации симптоматики (перечисления главным образом видимых симптомов) кризисных явлений в науке.

Стаття написана на базі аналізу першого і останнього видань книги Г.М.Доброва “Наука про науку” (1966 і 1989 рр.). Окрім базових напрямків наукознавства, зазначених Добровим у цій книзі, актуальними і цікавими на сьогодні здаються його конкретні положення і розробки, зокрема положення, яке, власне, є базовим методологічним принципом наукознавства, а саме: шлях до розуміння проблем національної наукової системи пролягає через їх критичний історичний аналіз. Показано значення цього принципу для пострадянського наукознавства, зокрема для об’єктивної діагностики (розслідування початкових причин), а не лише для констатації симптоматики (перераховування насамперед видимих симптомів) кризових явищ в науці.

The paper is written on the basis of the first and the last editions of G.M.Dobrov’s book “Science about Science” (1966 and 1989). Apart of basic fields of science of science, mentioned by Dobrov in this book, specific statements and developments of him seem important and interesting for today, especially the statement that is, in fact, provides for the basic methodological principle of science of science: the way to understanding problems of a national scientific system lies through their critical historical analysis. The significance of this principle for the post-soviet science of science is shown, especially for purposes of sound diagnostics (investigation of initial reasons) rather than for mere stating of symptoms (mainly visible ones) of crisis-related phenomena in science.