Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Ломтев, В.Л.
dc.contributor.author Патрикеев, В.Н.
dc.contributor.author Сеначин, В.Н.
dc.date.accessioned 2013-06-04T18:12:51Z
dc.date.available 2013-06-04T18:12:51Z
dc.date.issued 2010
dc.identifier.citation К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы / В.Л. Ломтев, В.Н. Патрикеев, В.Н. Сеначин // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. — 2010. — № 3. — С. 65-75. — Бібліогр.: 19 назв. — рос. uk_UA
dc.identifier.issn 1999-7566
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/44826
dc.description.abstract По данным МОГТ, ГСЗ и гравитационного моделирования и результатам их интерпретации обсуждаются проблемы строения Татарского трога. Впервые показано, что: 1) его западный борт имеет надвиговое, покровное строение, связанное с внутрикоровым срывом к востоку; 2) мощность коры в троге изменяется только в меридиональном направлении, уменьшаясь к югу от 33 35 до 20 км; 3) основным источником углеводородов и сопочной брекчии является мощная осадочная толща палеоцена – эоцена, выполняющая краевой прогиб Сихотэ Алиня (палеожелоб) и драпированная эффузивами олигоцена – раннего миоцена. uk_UA
dc.description.abstract За даними МОГТ, ГСЗ і гравітаційного моделювання та результатами їх інтерпретації обговорюються проблеми будови Татарського трогу. Уперше показано таке: 1) його західний борт має насувну, покривну будову, пов’язану із внутрішньокоровим зривом на схід; 2) товщина кори в трозі змінюється тільки в меридіональному напрямку, зменшуючись на південь від 33–35 до 20 км; 3) головним джерелом вуглеводнів і сопкової брекчії є потужна осадова товща палеоцену еоцену, що виповнює крайовий прогин Сихоте Аліню (палеожолоб) і перекрита ефузивами олігоцену раннього міоцену. uk_UA
dc.description.abstract Based on the CDP (common depth point method), DSS (deep seismic soundings) and gravitational modelling data, problems of the Tatarsky trough structure are discussed. It is first show, that: 1) its western side have thrust, nappe structure, associated with intracrustal glide to the east; 2) crustal thickness change only in a meridional direction, decreasing to the south from 33 35 to 20 km in the trough; 3) great sedimentary strata of Paleocene Eocene, infilling a marginal basin of Sikhote Alin (paleotrench) and covered Oligocene – Low Miocene effusives, is a main source of hydrocarbons and mud hill breccia. uk_UA
dc.description.sponsorship Данная работа поддержана грантом РФФИ – Дальний Восток №09-05-98577. Особую признательность авторы выражают председателю ДВО РАН, академику В.И. Сергиенко за внимание и поддержку в проведении настоящих исследований. uk_UA
dc.language.iso ru uk_UA
dc.publisher Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Геология и полезные ископаемые Мирового океана
dc.subject Геологическое строение и тектоника морского дна uk_UA
dc.title К строению Татарского трога (Японское море): новые подходы uk_UA
dc.title.alternative До будови Татарського трогу (Японське море): нові підходи uk_UA
dc.title.alternative On the Structure of the Tatar Trough (the Japanese Sea): New Approaches uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 550.834 + 550.831(265.546)


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис