Розподіл продуктів крекінгу кумолу на термо- та термопарооброблених цеолітвмісних каталізаторах

Abstract

В лабораторних умовах змодельовано процес стабілізації мікросферичних цеолітвмісних каталізаторів крекінгу шляхом їх термопарообробки при 800 °С протягом 2 год. Методом термопрограмованої десорбції аміаку, а також імпульсним методом крекінгу кумолу вивчено кислотність, активність та селективність зразків різної термо- та термопарообробки. Термообробка каталізаторів при 800 °С в атмосфері неосушеного повітря призводить до дегідроксилювання поверхні за рахунок найсильніших кислотних центрів Бренстеда, тоді як термопарообробка при цій же температурі, хоч і викликає значні структурні руйнування цеолітної фази, не спричиняється до суттєвої зміни характеру кислотного спектру, що дуже чітко проявляється у селективності зразків.

В лабораторных условиях смоделирован процесс стабилизации микросферических цеолитсодержащих катализаторов крекинга путем их термопарообработки при 800 °С в течение 2 ч. Методом термопрограммированной десорбции аммиака, а также импульсным методом крекинга кумола изучены кислотность, активность и селективность образцов различной термо- и термопарообработки. Термопарообработка катализаторов при 800 °С в атмосфере неосушенного воздуха приводит к дегидроксилированию поверхности за счет самых сильных кислотных центров Бренстеда, тогда как термопарообработка при этой же температуре, хотя и вызывает значительные структурные разрушения цеолитной фазы, не вызывает существенного изменения характера кислотного спектра, что весьма четко проявляется в селективности образцов.

Under the laboratory conditions the stabilization process of microspherical zeolite-containing cracking catalysts has been modelled by means of their steaming at 800 °C for 2 h. By the method of ammonia thermodesorption as well as by pulse cumene cracking method acidity, activity and selectivity of the samples of different thermotreating and steaming have been studied. Thermotreating of samples at 800 °C in a dried air leads to the surface dehydroxylation at the expense of the strongest Broensted acid sites, whereas the steaming at the same temperature, despite the considerable destruction of zeolite phase, does not give rise to the substantial change of acid spectrum character, what is clearly reflected by the selectivity of the samples.