Природне право та історія (За вченням Лео Штрауса)

Abstract

Показано, що сучасну кризу правознавства, виражену в сцієнтизмі і позитивізмі, можливо подолати через відродження класичних трансісторичних уявлень про природне право. Простежено політизацію історичної філософії Нового часу і набуття нею інструментальною характеру. Обґрунтовано, що релятивний та інструментальний характер позитивізму обмежує природне право. Ключові слова: сцієнтизм, позитивізм, релятивізм, трансісторичний і трансполітичний характер природного права

Показано, что современный кризис правоведения, выраженный в сциентизме и позитивизме, можно преодолеть путем возрождения классических трансисторических

представлений о естественном праве. Прослежена политизация исторической фило софии Нового времени и приобретение ею инструментального характера. Обосновано,

что релятивный и инструментальный характер позитивизма ограничивает естест венное право.

Ключевые слова: сциентизм, позитивизм, релятивизм, трансисторический и

трансполитический характер естественного права.

It is ascertained that the modern crisis of the jurisprudence, which can be found in the scientism and in the positivism, is possible to overcome through the renovation of the classical transhistorical theories of the natural law. It is observed the politisation of the historical philosophy of the New Times and the tendency of its acquisition of the instrumental character. It is stated that the relative and instrumental character of the positivism restricts the natural law. Key words: scientism, positivism, relativism, transhistorical and transpolitical character of the natural law.