Валерій Шевчук як герой творів Володимира Даниленка

Abstract

У статті розкривається образ Валерія Шевчука у прозових творах В. Даниленка «Сливова кісточка», «Дзеньки-бреньки», «Усипальня для тарганів», «Кохання в стилі бароко». Він постає у кількох символічних проекціях: самітника-книжника; українського письменника, дослідника і послідовника Г. Сковороди; героя-провидця, котрий здатний розпізнати людину з першого погляду, шанувальника жінок, а також визнаного класика й улюбленця житомирян. Крім того, популяризує В. Даниленко і Шевчукових героїв, які стають упізнаваними і не потребують особливих коментарів. А гумор і пародія, до яких вдається автор, тільки глибше розкривають цей нетиповий, своєрідний образ і роблять його більш схожим до оригіналу.

В статье раскрывается образ Валерия Шевчука в произведениях В.Даниленко «Сливовая косточка», «Дзеньки-бреньки», «Мавзолей для тараканов», «Любовь в стиле барокко». Писатель изображен в нескольких символических проекциях: отшельника-книгочея; украинского писателя, исследователя и последователя Г. Сковороды; героя-провидца, способного проникнуть в человека с первого взгляда, почитателя женщин, а также признанного классика и любимца житомирян. Кроме того, В. Даниленко популяризирует узнаваемых героев В. Шевчука, которые не нуждаются в особых комментариях. Юмор и пародия автора помогают глубже раскрыть этот нетипичный, своеобразный образ и делают его более похожим на оригинал.

The article reveals Valerii Shevchuk’s character in the prose works by V. Danylenko ‘Slyvova Kistochka’, ‘Dzen’ki-Bren’ki’, ‘Usylal’nja Dlia Targaniv’, ‘Kohannja u Styli Barokko’. This character is presented in different symbolic projections – a secluded bibliophile; a Ukrainian writer, a critic and a follower of Hryhorii Skovoroda; a hero visionary able to see people through prima facie; a womanizer and an acknowledged classic and a favourite of Zhytomyr City. In addition, V. Danylenko popularizes Shevchuk’s characters which become recognizable and don’t ask for detailed commentaries. Humor and parody, to which the author resigns, add to the depth of this non-typical and distinctive character thus emphasizing its resemblance to the original.