Театральна традиція часів Шекспіра передбачала наявність у виставах пісень та численних
комічних елементів. Оскільки більшість пісенних вставок Шекспір віддає персонажам, на яких
покладено символічну роль блазня-правдоруба, ...
Розглядається як історико-літературний факт і психологічний феномен-загадка розрив між двома оцінками І. Буніним особистості та
творчості М. Гоголя — від юнацького захоплення до «ненависті» у
зрілі літа. Ключовим є питання ...
У статті окреслені біографічні збіги В. Стуса та О. Мандельштама, психолого-типологічні подібності їхніх характерів, літературні
та мовні зацікавлення, а також інтерес до науки. На матеріалі епістолярію та рукописів В. ...
У статті досліджено семіотику окулярів у модерністському романі В. Домонтовича й
В. Набокова. З’ясовано, що окуляри у творчості митців-модерністів демонструють високий
семіотичний статус, особливу естетичну напругу ...
Розглянуто питання взаємодії двох відомих славістів – Дмитра Чижевського (1894 – 1977) та
Едуарда Вінтера (1896 – 1982). Ідеться про розвиток їхніх контактних і духовних взаємозв’язків
із проекцією на утвердження ними ...
Порівняльно-типологічний аналіз текстів есею Бруно Шульца “Вулиця Крокодилів” та повісті
Гоголя “Невський проспект” розглядається у студії як ключ до компаративістичного зіставлення – у
ракурсі проблеми етнокультурного ...
У статті розглядається історія виникнення літературознавчого міфу про Г.Гесса де Кальве як мемуариста
Г.Сковороди. Надається історична довідка про життєвий шлях Г.Гесса де Кальве й витоки його відомостей
про Г.Сковороду, ...
Порівняльний аналіз екзистенційної драматургії Лесі Українки та Ж.-П.Сартра дає змогу показати
спільну для обох авторів філософську проблематику гуманістично-екзистенційних вимірів свободи
модерної людини. Особливість ...
У статті проаналізовано ставлення грузинського лірика Ґ. Табідзе (1891 – 1959) до українського
письменництва. Порушене питання фактично залишається не з'ясованим, і пропонована
розвідка – перша спроба дослідження ...
У статті розглядається вплив декадансу, сецесії й ніцшеанства на художню практику російського
й українського письменників. Доведено, що елементи цих і дотичних до них мистецьких,
світоглядних дискурсів виявляються ...
У статті запропоновано компаративний аналіз самого процесу екранізації драматичного твору.
Мета аналізу – висвітлити найважливіші нюанси такого інтермедіального перекладу, закцентувати
чинники, що впливають на процес ...
У статті розглядаються різні шляхи та засоби втілення на кіноекрані літературного хронотопу,
виявляються базові чинники успіху інтермедіального перекодування на художньому рівні.
Стаття пропонує погляд на “університетський роман” Набокова як текст, що поєднує
картографію, емблематику, кольорозапис та вітражність. Тут живописний досвід старих та нових
майстрів оприявнюється й розігрується.
У статті розглянуто трансформацію художніх особливостей класичного твору – сюжетних
ситуацій, інтертекстуальних відсилань, стильових особливостей трактування теми. Висвітлено
зв'язок роману Винниченка з тогочасним ...