Раціональність як реляційність: синтетична єдність відмінностей в трансцендентальному просторі границі

Abstract

У статті висвітлюються проблеми «постсучасної» раціональності, визначальною характеристикою котрої покладається іманентна пограничність. Відношення та Іншість розглядаються як визначальні предикати раціональності, які в класичній парадигмі імплікують принципи рефлексійності, конструктивності, співмірності. Корелятами означених принципів у постструктуралістській раціональності визначаються повторність (ітеративність), фрагментарність, подвоєння, розрізняння. Конгруентність класичної та постсучасної раціональності зумовлена еквівалентністю понять трансцендентальності та пограничності. Синтетична єдність (розбіжність та зв'язок) з її специфікацією принципами пов’язання та розрізняння, визначається через медіативну функцію судження, структура якого фундується параметрами реляційності.

В статье освещаются проблемы «постсовременной» рациональности, определяющей характеристикой которой полагается имманентная пограничность. Отношение и Другость рассматриваются как определяющие предикаты рациональности, которые имплицируют принципы рефлексивности, конструктивности, соразмерности в классической парадигме. Коррелятами обозначенных принципов в постструктуралистской рациональности являются повторность (итеративность), фрагментарность, удвоение, различание. Конгруэнтность классической и постсоврменной рациональности обусловлена эквивалентностью понятий трансцендентальности и пограничности. Синтетическое единств (различие и связь) с его спецификацией в позициях увязывания и различания, определяется через медиативную функцию суждения, структура которого фундируется параметрами реляционности.

The paper illuminates some problems of the post-contemporary rationality that possesses the immanent borderness as its distinctive feature. The Relationality and the Anotherness are investigaled as the common predicates of rationality that implicate the “classical” principles of reflexity, constructiveness, proportionality. The main principles of the poststructuralistic rationality correlating with the classical ones are recurrence (iterativity), doubleness, fragmentariness, differance. The congruence of the classical rationality and the post-contemporary one is caused by the equivalency of the concepts “transcendentality” and “borderness”. The synthetical unity (relation between deviation and connection) with its specification by the linking and the differance principles is determined by the mediative function of the assertion that is structured by the relationality parameters.