Моделирование деятельности организации: от онтологии к технологии

Abstract

«Процессный подход» к созданию в организациях современных систем управления качеством, необходимость следования которому декларируют Международные стандарты ISO серии 9000, идентифицируется как подход к моделированию деятельности организации. Анализ причин наблюдаемой на практике его недостаточной эффективности проводится на основе рассмотрения онтологии и информационных аспектов деятельности. В результате делается вывод о том, что повышение эффективности процессного подхода может быть достигнуто за счет, во-первых, различения знаний о моделируемом виде деятельности и информации о процессах его осуществления и, во-вторых, использования перспективной технологии моделирования, основанной на применении метамоделей представления знаний, ориентированных на отдельные виды деятельности

«Процесний підхід» до створення в організаціях сучасних систем управління якістю, необхідність слідування якому декларують Міжнародні стандарти ISO серії 9000, ідентифікується як підхід до моделювання діяльності організації. Аналіз причин його недостатньої ефективності, що спостерігається на практиці, проводиться на основі розгляду онтології та інформаційних аспектів діяльності. В результаті робиться висновок про те, що підвищення ефективності процесного підходу можна досягти за рахунок, по-перше, розрізнення знань про модельований вид діяльности та інформації про процеси його здійснення і, по-друге, використання перспективної технології моделювання, основаної на застосуванні метамоделей представлення знань, орієнтованих на окремі види діяльності.

The «process approach» to creation in organizations of modern quality management systems, necessity of following to which is declared by the International standards ISO series 9000, is identified as the approach to modeling of activity of organization. The analysis of the reasons of its unsufficient efficiency, observable in practice, is carried out on the basis of consideration of ontology and information aspects of activity. As the result there is conclusion that the increase of the process approach efficiency can be reached by means of 1) distinguishing of knowledge about a simulated kind of activity and information about the processes of its realization and 2) 2) use of perspective modeling technology based on application of metamodels for representation of knowledge oriented toward individual kinds of activity.