Розрахунок параметра потоку відмов відновлюваного об’єкта з урахуванням тривалості ремонтів

Abstract

Статтю присвячено проблемі розрахунку параметра потоку відмов для відновлюваних об’єктів. Для одинарного відновлюваного об’єкта з урахуванням тривалості ремонтів запропоновано розширену однорідну марковську модель надійності. Користуючися такою моделлю, для досліджуваного об’єкта визначено параметр потоку відмов. Показано, що запропонована модель надійності забезпечує найкращу адекватність порівняно з альтернативними моделями. Зокрема, застосування звичайної однорідної марковської моделі для визначення параметра потоку відмов дає низьку адекватність результату, оскільки в такій моделі реальні розподіли часу напрацювання та ремонтів слід замінити експоненціальними розподілами. Результати, отримані на основі відповідної моделі з використанням методу Монте-Карло, поступаються адекватністю незначно, проте вимагають суттєвих затрат машинного часу.

The paper is devoted to the problem of failure intensity calculation for a renewal item. For a single renewal item with account of repair duration the extended state space reliability model is proposed. Using such a model for the investigated item the failure intensity is determined. It is shown that suggested reliability model provides the best adequacy in comparison wish alternative reliability models. Particularly, the use of the ordinary homogeneous Markov reliability model for failure intensity determination leads to low adequacy of the result. This problem occurs because real operation life and repair distributions should be replaced by exponential distributions. Results obtained on the basis of the corresponding model with the use of the Monte-Carlo method are slightly lower in adequacy, but need much more machine time.

Статья посвящена проблеме расчета параметра потока отказов для восстанавливаемого объекта. Для одинарного восстанавливаемого объекта с учетом длительности ремонтов предложено расширенную однородную марковскую модель надежности. Пользуясь такой моделью, определено для исследуемого объекта параметр потока отказов. Показано, что предложенная модель надежности обеспечивает наилучшую адекватность по сравнению с альтернативными моделями надежности. В частности, применение обычной однородной марковской модели для определения параметра потока отказов дает низкую адекватность результатов, поскольку в такой модели реальные распределения времени наработки и ремонтов должны быть заменены экспоненциальным распределением. Результаты, полученные на основе соответствующей модели на основе метода Монте-Карло, уступают в адекватности незначительно, но требуют существенных затрат машинного времени.