Весільний звичай «удавана наречена» і його семантичні інтерпретації

Abstract

За традиційними уявленнями, нареченій у вирішальний період «переходу» від свого до чужого роду загрожували різноманітні нещастя. Щоб протидіяти цим негативним впливам, у ході весілля використовувалися захисні ритуально-магічні дії та обереги. Передусім апотропеїчну функцію виконував звичай «удавана молода», відомий багатьом європейським народам. У статті проаналізовано типові ситуації, варіанти й форми реалізації пережиткового обрядового комплексу, який із часом перетворюється на розважально-ігрове кліше.

According to traditional beliefs, a bride was threatened with various disasters at a crucial period of «passage» from her own kin to the alien one. To counteract these negative influences the apotropaic magic actions and charms («oberehy») were used during the wedding ritual. Mostly a «false bride» custom known among many European peoples functioned as an apotropaic. The article examines some typical situations, the variants, and forms of realization of the remnant ceremonial complex, which has transformed over time into entertaining clichés.