Кролевецький повіт як осередок збройних сил Української Держави Павла Скоропадського

Abstract

Мета. Автор зробив спробу охарактеризувати процес формування українських військових сил проти більшовиків періоду 1918 р. на прикладі Кролевецького повіту Чернігівської губернії. У центрі уваги постає діяльність збройних сил Української Держави на території Чернігівської губернії, а конкретно – у Кролевецькому повіті, їх розміщення, укомплектування, а також ефективність дій. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості та системності. Для розкриття окресленої теми використано історико-генетичний та порівняльно-історичний методи. Наукова новизна. У науковий обіг вводяться малодосліджені документи архівів ЦДАВО України та ДАЧО, листи й телеграми Кролевецької земської управи, а також накази та циркуляри повітового старости до волосних земських управ. Проблематика державотворчих процесів минулого століття вітчизняними та іноземними науковцями переважно акумулювалася на вивченні великих міст. Дослідження локальних проблем та концентрації історичних подій у провінційних містечках та селах є важливою віхою у подальшому розвитку історії України. Окреслена проблематика залишається актуальною, оскільки задає певний вектор у поглибленні краєзнавства ХХ ст. та робить ще один крок у напрямку усвідомлення об’єктивної історії країни. Документальна база дослідження повинна відкрити певну завісу минулого, адже саме ці процеси під час Української революції 1917–1921 рр. є найменш вивченими з позиції місцевої історії. Висновки. Програма створення військових формувань П. Скоропадського зіштовхнулася з недостатньою організацією у вирішенні проблем, пов’язаних із призовною компанією та мобілізацією суспільства на низовому рівні. Це призвело до малоефективного опору під час листопадового перевороту 1918 р., а потім, після відновлення УНР, хоробрій, але недостатній відсічі новій інтервенції більшовицької Росії. Гетьманська влада в Кролевецькому повіті, з одного боку, була досить далеко від столиці та губернського центру, а з іншого – досить близько для більшовицького наступу. Це й зумовило те, що три полки Сірожупанної дивізії дислокувалися саме в цьому повіті.

Purpose. The author attempts to characterise the process of formation of the Ukrainian military forces against the Bolsheviks in 1918 on the example of the Krolevets district of Chernihiv province. The focus is on activities of armed forces of the Ukrainian State on the territory of Chernihiv province, specifically in Krolevets district, their deployment, manning, and effectiveness. The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity and systematicity. The historical-genetic and comparative-historical methods were used to reveal the topic. Scientific novelty. The article introduces into scientific circulation little-studied documents from archives of the Central State Archives of Ukraine and the SACR (State archive of Chernihiv region), letters and telegrams of the Krolevets zemstvo administration, as well as orders and circulars of the district starosta to the volost zemstvo administrations. Problems of state-building processes of the last century have been mainly concentrated by native and foreign scholars on the study of large cities. The study of local problems and the concentration of historical events in provincial towns and villages is an important step in the further development of Ukrainian history. Outlined issues remain relevant, as they set a certain vector in deepening the study of 20th c. local history and make another step towards understanding the objective history of the country. The documentary base of the study should open a certain veil of the past, because these processes during the Ukrainian Revolution of 1917–1921 are the least studied in terms of local history. Conclusions. P. Skoropadskyiʼs programme of creating military formations faced insufficient organisation in solving problems related to the conscription campaign and mobilisation of society at the low level. This resulted in weak resistance during the November 1918 revolution, and then, after the restoration of the UNR, in a brave but insufficient response to the new intervention of bolshevik Russia. Hetmanʼs power in the Krolevets district, on the one hand, was far enough from the capital and the provincial centre, and on the other hand, close enough for the bolshevik offensive. This was the reason why three regiments of the Sirozhupan division were stationed in this district.