Спроба Б. Шереметєва стати гетьманом (1700–1701 рр.)

Abstract

Метою запропонованої студії є висвітлення подій 1700–1701 рр. щодо невдалої спроби Б. Шереметєва посісти гетьманське крісло. Методи. Проблемно-хронологічний. Моніторинг джерел, студій про події 1690-х – поч. 1700-х рр. Новизна. Уперше автор звернув увагу на джерела, які демонструють активну участь царського високопосадовця Б. Шереметєва у змові, яка мала привести до повалення гетьмана І. Мазепи. Для цього був обраний зручний момент – участь багатьох козацьких полків у поході, віддаленість володаря булави від похідного табору, негаразди з організацією наказним гетьманом І. Обидовським військових дій. Участь родича володаря булави, київського полковника К. Мокієвського, у заходах із зміни влади в Батурині на користь боярина Б. Шереметєва показує, що фактично старшина була вже готова здати свого володаря на розтерзання Москві. Вона вже прийняла згадане як неминучу реальність, санкціоновану самим царем. Поламала плани змовників і кандидата на гетьманську посаду несподівана смерть племінника І. Мазепи, ніжинського полковника І. Обидовського. Висновки. Події 1700–1701 рр. указують на дуже хистке становище І. Мазепи у владній системі Московського царства. Б. Шереметєв ще в 1693 р. отримав докази таємної антицарської діяльності гетьмана. Саме він був натхненником та співучасником доносу Д. Забіли 1699 р., а у 1700 р. написав доповідь царю про зрадливість українців. Отримавши під час походу 1700–1701 рр. зверхність над козацькими полками, боярин став таємним організатором скинення І. Мазепи з уряду. Завадила цим підступним діям раптова і несподівана смерть І. Обидовського, який, схоже, вирішив у такий спосіб зруйнувати плани зловмисників, попередити дядька про загрозу його правлінню.

The purpose of the proposed study is to cover the events of 1700–1701 related to B. Sheremetevʼs unsuccessful attempt to take the hetmanʼs chair. Methods. Problem-chronological. Monitoring of sources, studies about events of 1690s, early 1700s. Novelty. For the first time, the author drew attention to sources demonstrating the active participation of the tsarist high-ranking official B. Sheremetev in the conspiracy that was supposed to lead to the overthrow of Hetman I. Mazepa. A convenient moment was chosen for this purpose – the participation of many Cossack regiments in the campaign, the remoteness of the mace owner from the camp, troubles with the organization of military operations by the orderly hetman I. Obidovsky. Participation of relative of the owner of the mace, Kyiv colonel K. Mokiyevsky, in measures to change power in Baturin in favor of the boyar B. Sheremetev shows that in fact the elite was already ready to hand over her owner to Moscow. They have already accepted the above as an inevitable reality, sanctioned by tsar himself. Plans of the conspirators and the candidate for the hetmanʼs post were broken by the unexpected death of I. Mazepaʼs nephew, Nizhyn colonel I. Obidovsky. Conclusions. Events of 1700–1701 point to the very fragile position of I. Mazepa in the power system of the Moscow kingdom. B. Sheremetev in 1693 received evidence of secret anti-tsarist activities of the hetman. He was the inspirer and accomplice of D. Zabilaʼs denunciation in 1699, and in 1700 he wrote a report to the tsar about the treachery of Ukrainians. Having received during the campaign of 1700–1701 superiority over Cossack regiments, the boyar became the secret organizer of the overthrow of I. Mazepa from the government. These insidious actions were prevented by the sudden and unexpected death of I. Obidovsky, who seems to have decided to destroy the plans of the intruders in this way, to warn his uncle about the threat to his rule.