Світовий досвід повоєнного відновлення: діалектика імплементації та адаптації в Україні

Abstract

Політика повоєнного відновлення України, опрацювання якої набуває ознак однієї з найважливіших передумов забезпечення національної економічної безпеки, своєю гносеологічною передумовою містить узагальнення досвіду інших країн, котрі стикнулися з аналогічними цивілізаційними викликами. Метою статті є усвідомлення вихідних базових інституціональних й організаційно-управлінських засад «Плану Маршалла» та досвіду повоєнного розвитку країн Західної Європи, Індо-Тихоокеанського субрегіону, Близького Сходу, Західних Балкан і Грузії задля визначення умов і перспектив адаптації їх підходів і механізмів в Україні в контексті подальшої розробки основ державної політики повоєнного відновлення. При цьому, дефініція вихідної категорії «державна політика повоєнного відновлення економіки» України в обмеженому розумінні може бути викладена таким чином. Це - сукупність базових теоретичних положень, організаційно-управлінських заходів і регуляторних механізмів, спрямованих на забезпечення соціально-економічного розвитку країни в повоєнних умовах. За сукупністю інституціональних, економічних, науково-технічних, природоохоронних і суто військових ознак особливо необхідним визнано врахування досвіду таких країн і субрегіонів: Західної Німеччини, Великої Британії, Франції та Італії як країн – найбільших за «Планом Маршалла» реципієнтів; країн Індо-Тихоокеанського субрегіону (Японії, Південної Кореї, Тайваню та В’єтнаму), виходячи з їхніх особливих науково-технічних успіхів; Ізраїлю – з урахуванням низки подібних рис України з ним щодо життєдіяльності держави і суспільства на повоєнному етапі; країн Західних Балкан (Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Північної Македонії, Сербії й Чорногорії) виходячи зі спільних з ними проблем України у контексті реалізації євроінтеграційного курсу; Грузії – за сукупністю спільних інституціональних і воєнних умов. Узагальнення досвіду повоєнного відновлення на прикладі даних десяти країн і субрегіону Західних Балкан протягом понад сімдесяти п’яти років за підсумками другої світової війни та ще семи локальних війн, дав можливість визначити сутнісний зміст тих характеристик відновлювальних заходів, адаптація яких є для України корисною, та тих характеристик, котрих Україна має не припуститися.

The post-war recovery policy of Ukraine, the development of which takes on the characteristics of one of the most important prerequisites for ensuring national economic security, its epistemological premise contains a generalization of the experience of other countries that faced similar civilizational challenges. The purpose of the article is to understand the initial basic institutional and organizational management principles of the Marshall Plan and the experience of the postwar development of the countries of Western Europe, the Indo-Pacific subregion, the Middle East, the Western Balkans, and Georgia in order to determine the conditions and prospects for adapting their approaches and mechanisms in Ukraine in the context further development of the foundations of the state policy of post-war reconstruction. At the same time, the definition of the original category "state policy of post-war economic recovery" of Ukraine in a limited sense can be stated as follows. This is a set of basic theoretical provisions, organizational and management measures and regulatory mechanisms aimed at ensuring the socio-economic development of the country in post-war conditions. Based on a combination of institutional, economic, scientific and technical, nature protection, and purely military features, it is recognized that it is especially necessary to take into account the experience of the following countries and subregions: West Germany, Great Britain, France, and Italy, as the countries - the largest recipients of the "Marshall Plan"; countries of the Indo-Pacific subregion (Japan, South Korea, Taiwan, and Vietnam), based on their special scientific and technological achievements; Israel - taking into account a number of similar features of Ukraine with it regarding the vital activities of the state and society at the post-war stage; countries of the Western Balkans (Albania, Bosnia and Herzegovina, Kosovo, North Macedonia, Serbia and Montenegro) based on the common problems of Ukraine in the context of implementation of the European integration course; Georgia - based on a set of common institutional and military conditions. Summarizing the experience of post-war recovery on the example of these ten countries and the Western Balkans subregion for more than seventy-five years following the Second World War and seven more local wars, made it possible to determine the essential content of those characteristics of recovery measures, the adaptation of which is useful for Ukraine, and those characteristics that Ukraine should not assume.