The First Years of Ukrainian Investigations in Olbia Pontica

Abstract

The article is devoted to the description of first years of Ukrainian studies in the ancient city of Olbia Pontica. Special attention was paid to the range of problematic issues that formed the main features of modern Ukrainian classical archaeology.

Характеризуються організаційні процеси у дослідженнях Ольвії Понтійськоїї, які проходили в перші роки становлення української національної античної археології. Головна роль у цьому належала Всеукраїнському археологічному комітету при ВУАН (Київ) та представникам історико-археологічних музеїв Одеси та Миколаєва. Розглянуто стосунки між офіційним керівником експедиції Б. В. Фармаковським (Ленінград) та представниками українських наукових центрів. Ситуація значною мірою була ускладнена спілкуванням з владними органами, які розглядали археологічні дослідження як об’єкт для маніпуляцій. Характерними рисами цих процесів слід визнати вкрай розвинуту бюрократизацію, яка гальмувала дослідження, а також намагання влади зіштовхувати інтереси окремих наукових центрів. Головне коло проблем між представниками інституцій було пов’язане з місцем зберігання знахідок, представництва українських дослідників у складі експедиції, авторством відкриттів, написанням звітів та розподілі коштів. Яскравими проявами специфічних взаємин влади та наукового середовища були майже повна відсутність фінансування та провінційне ставлення до українських дослідників. Доведеним слід вважати, що вже на самому початку українські археологи мали значну зацікавленість у дослідженнях античної Ольвії та відстоювали інтереси розвитку молодого українського антикознавства, яке тільки народжувалося. Автор виявив, що основна роль у вирішенні цих питань належала М. О. Макаренку — представнику ВУАКу. Вирішення численних протиріч проходило на тлі українізації та загального піднесення національної ідеї в українській науці. Факти та процеси, описані в статті, мали значний вплив на формування організаційних принципів Ольвійської експедиції на багато десятиліть.

Статья посвящена характеристике организационных процессов в исследованиях Ольвии Понтийской, которые проходили в первые годы становления украинской национальной античной археологии. Главная роль в этом принадлежала Всеукраинскому археологическому комитету при ВУАН (Киев) и представителям историкоархеологических музеев Одессы и Николаева. Рассмотрены отношения между официальным руководителем экспедицииБ.В. Фармаковским(Ленинград) и представителями украинских научных центров. Ситуация в значительной мере была усложнена общением с органами власти, которые рассматривали археологические исследования как объект для манипуляций. Характерными чертами этих процессов необходимо признать крайне развитую бюрократизацию, которая тормозила исследования, а также стремление власти столкнуть интересы отдельных научных центов. Главный круг проблем между представителями институций был связан с местом хранения находок, представительства украинских исследователей в составе экспедиции, авторством открытий, написанием отчетов и распределением финансов. Ярким проявлением специфических отношений власти и научной среды были почти полное отсутствие финансирования и провинциальное отношение к украинским исследователям. Доказанным следует считать, что уже в самом начале украинские археологи имели большой интерес к исследованиям античной Ольвии и отстаивали интересы развития молодого украинского антиковедения, которое только зарождалось. Автором выявлена ключевая роль в решении данных вопросов Н. О. Макаренко — представителя ВУАКа. Разрешение многочисленных противоречий происходило на фоне украинизации и общего подъема национальной идеи в украинской науке. Факты и процессы, описанные в статье, имели значительное влияние на формирование организационных принципов Ольвийской экспедиции на многие десятилетия.