Flint Assemblage of Severynivka Hillfort

Abstract

In the paper flint finds from Severynivka hillfort are analysed. They represent several chronological periods. The main part of the collection belongs to the Upper Palaeolithic. Separate tools by their characteristics refer to the Neolithic—Late Bronze period. A small group consists of items that cannot be clearly associated with a particular chronological period.

В останні роки Северинівське городище досліджувалося спільною експедицією Інституту археології Національної академії наук України і Познанського університету ім. Адама Міцкевича під керівництвом Ю.В. Болтрика і М. Ігнащака. Крім типових артефактів скіфського часу, з городища походять крем’яні знахідки, які є неодночасовими і характеризують собою декілька хронологічних періодів його заселення. Найдавніший етап представлений матеріалами верхнього палеоліту. Всього верхньопалеолітична колекція нараховує 47 знахідок. Не зважаючи на нечисленність верхньопалеолітичної колекції, можна зробити певні висновки: 1) основна кількість кременю постачалася з Подністер’я, 2) сировина постачалася на стоянку у вже відібраних під виготовлення нуклеусів частинах, або ж і безпосередньо у пренуклеусах, чи нуклеусах, 3) принаймні частина нуклеусів на стоянці ретельно готувалася до процесу розколювання, про що свідчить залишок ребра на одному з нуклеусів та наявність пластин з поздовжньо-поперечною огранкою, 4) домінувало одноплощадкове розколювання, редуціювання та абразив застосовувались для підготовки зони розщеплення, для отримання пластинчастих сколів застосовувався м’який відбійник. Незначна кількість матеріалу і безпосередньо знарядь, не дає можливості говорити про його культурнохронологічну належність. Зважаючи на те, що основною сировиною, яка використовувалась на стоянці був кремінь з Подністер’я, найімовірніше, саме з того регіону походили і її давні мешканці. У результаті досліджень Северинівського городища, були виявлені крем’яні знаряддя, не пов’язані з верхньопалеолітичними матеріалами. Зважаючи на типолого-морфологічні ознаки, вказані вироби можна співвідносити з декількома хронологічними етапами існування пам’ятки — від неоліту до фінальної бронзи. Отже, інформаційний потенціал досліджень Северинівського городища не обмежується лише ранньозалізною добою і його подальше вивчення є важливим і для розуміння культурно-історичних процесів у басейні Південного Бугу у доісторичні періоди.

В последние годы Севериновское городище исследовалось совместной экспедицией Института археологии Национальной академии наук Украины и Познанского университета им. Адама Мицкевича под руководством Ю.В. Болтрика и М. Игнащака. Кроме типичных артефактов скифского времени, с городища происходят кремневые находки, которые являются неодновременными и характеризуют несколько хронологических периодов его заселения. Древнейший этап представлен материалами верхнего палеолита. Всего верхнепалеолитическая коллекция насчитывает 47 находок. Несмотря на её малочисленность, можно сделать определенные выводы: 1) основное количество кремня поставлялась с Поднестровья, 2) сырье поставлялось на стоянку в уже отобранных под изготовление нуклеусов, частях, или же непосредственно в пренуклеусах, или нуклеусах, 3) как минимум часть нуклеусов на стоянке тщательно готовилась к процессу раскалывания, о чем свидетельствует остаток ребра на одном из нуклеусов и наличие пластин с продольно-поперечной огранкой, 4) доминировало одноплощадочное раскалывание, редуцирование и абразив применялись для подготовки зоны расщепления, для получения пластинчатых сколов применялся мягкий отбойник. Незначительное количество материала и непосредственно орудий, не дает возможности говорить о его культурно-хронологической принадлежности. Исходя из того, что основным сырьем, которое использовалось на стоянке был кремень с Поднестровья, вероятнее всего, именно из этого региона происходили и ее давние обитатели. В результате исследований Севериновского городища, были обнаружены кремневые орудия, не связанные с верхнепалеолитическими материалами. Учитывая их типолого-морфологические признаки, указанные изделия возможно соотносить с несколькими хронологическими этапами существования памятника — от неолита до финальной бронзы. Таким образом, информационный потенциал исследований Севериновского городища не ограничивается только раннежелезным временем и его дальнейшее изучение важно и для понимания культурно-исторических процессов в доисторическое время в бассейне Южного Буга.