Неоунія на Волині у 1930-х рр.

Abstract

Одним із маловивчених явищ релігійного життя на Волині часів міжвоєнної Польщі є неоунія. Мета дослідження – провести аналіз розвитку неоунійного руху на Волині в 1930-х рр., оскільки цей період найменше вивчений. Наукова новизна статті полягає в тому, що досліджені в ній матеріали, частина з яких введена автором до наукового обігу, дають змогу сформувати уяву про особливості формування та функціонування унійних парафій на території Волинського воєводства. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, об’єктивності та критичного аналізу джерельного матеріалу. Дослідити архівні джерела дало можливість застосування загальнонаукових (аналізу й синтезу, порівняння, узагальнення, статистичного) та спеціально-історичних (проблемно-хронологічного, історичної реконструкції, історико-типологічного, історико-генетичного) методів. Висновки. Було з’ясовано, що протягом 1930-х рр. на Волині організовано загалом сім неоунійних парафій, а ще декілька спроб утворення таких осередків залишилися невдалими. Продовжили своє функціонування декілька парафій, що виникли в 1920-х рр. Порівняно з тим часом, розвиток неоунії на Волині проходив спокійніше, що стало наслідком зменшення кількості конфліктів між уніатами та православними, оскільки влада перестала дозволяти уніатам претендувати на майно православної громади. Набути значного поширення на Волині неоунійному руху не вдалося, адже він не мав тут ідейного підґрунтя й спирався винятково на побутові непорозуміння між окремими православними священниками та їх парафіянами.

One of the little-studied phenomena of religious life in Volyn during the interwar period in Poland is neo-union. The purpose of this study is to analyze the development of the neo-union movement in Volyn in 1930s, since this period is the least studied. The scientific novelty of the article lies in the fact that the materials researched in it, some of which were introduced by the author into scientific circulation, make it possible to get an idea of the peculiarities of the formation and functioning of the Uniate parishes in the territory of Volyn Voivodeship. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity and critical analysis of source material. The investigation of archival sources allowed the use of general scientific methods (analysis and synthesis, comparison, generalisation, statistical) and special historical ones (problematic-chronological, historical reconstruction, historical-typological, historico-genetic). Conclusions. It was found out that during 1930s, a total of seven neo-Union parishes were organized in Volyn, and several more attempts to create neo-Union centers were unsuccessful. Several parishes that appeared in 1920s continued to function. Compared to that time, the development of the Neo-Union in Volyn was more peaceful, which was the result of a decrease in the number of conflicts between the Uniates and the Orthodox, since the authorities stopped allowing the Uniates to claim the property of the Orthodox community. The neo-Union movement did not succeed in spreading significantly in Volyn, because it had no ideological basis here and relied exclusively on everyday misunderstandings between individual Orthodox priests and their parishioners.