Графічні засоби виділення найбільш змістовних оповідей у Лаврентіївському літописі

Abstract

Мета статті – розглянути особливості графіки в тій частині Лаврентіївського літопису, яка написана уставом (перші 40 сторінок), зокрема такі способи виділення окремих слів чи абзаців, як написання ініціалів, виокремлення деяких літер всередині слова, використання кіновару для написання дати тощо. Використані методи спостереження та текстуального аналізу. Новизна статті полягає в тому, що графічні засоби виділення вперше співвіднесені зі змістом літописних оповідань та розглянуті в зв’язку з тим, що було важливим для переписувача та художника. Уперше зроблені припущення щодо відображення певних аспектів світобачення переписувача та художника на графічному рівні Літопису. Так, розглянуті засоби виділення окремих слів у таких фрагментах Літопису, як розповідь про морський похід князя Ігоря, поширення християнства на Русі, виникнення словосполучення «Руська земля» та початок літочислення в Літописі тощо. Використані в літописному тексті ініціали поділені на дві групи (великих і малих) та проаналізовані в таких фрагментах, як підписання договору Святослава з греками, розповідь Костянтина-Філософа про Христа, правління Ольги та ін. В окрему групу виокремлені ініціали, для яких книжник залишив помітне місце на пергамені, а художник, вимальовуючи буквицю, не використав усього місця, через що виникла порожнеча на початку глави. Така порожнеча, зокрема, є в оповіданні про похід князя Ігоря на греків та візит Ольги до Царгорода. Зроблені висновки про те, що на прикладі Лаврентіївського літопису можна побачити, як аналіз написання буквиць, окреслення дат, виділення імен допомагає більш глибоко зрозуміти картину світу середньовічного книжника та ставлення тогочасної людини до політичних або релігійних подій. Можна простежити й поступове усвідомлення русичами себе як єдиного народу, оскільки з’являється бажання створювати літописні оповіді та фіксувати історичні моменти.

The purpose of the article is to consider the features of graphics in the part of the Laurentian Chronicle written in the Uncial script (first 40 pages), in particular, such methods for highlighting individual words and paragraphs as writing initials, highlighting some letters within a word, using cinnabar to write the date, etc. The methods of observation and textual analysis were used. The novelty of the publication lies in the fact that graphical highlighting means were for the first time correlated with the contents of the Chronicle stories and are considered in relation to what the copyist and the artist deemed important. For the first time, assumptions were made about representation of certain aspects of the worldview of the copyist and the artist on Chronicle’s graphical level. Thus, the means of highlighting individual words were analyzed in the following fragments of the Chronicle: a story about Prince Igor’s marine campaign, spread of Christianity in Kyivan Rus, emergence of the word combination “Rus land” and the beginning of chronology in the Chronicle, etc. The initials used across the text of the Chronicle have been divided into two groups (uppercase and lowercase) and analyzed in a number of fragments encompassing the signing of the treaty with the Greeks by Svyatoslav, Constantine the Philosopher’s story about Christ, Olga’s reign, etc. A separate group is composed of the initials for which a prominent space was left on the parchment by the copyist, but which was not entirely used by the artist drawing the initial letter, which led to an empty space at the beginning of the chapter. Such space is present, for instance, in the story about Prince Igor’s campaign against the Greeks and Olga’s visit to Tsargorod. Conclusion. The example of the Laurentian Chronicle demonstrates that the analysis of writing the initials, outlining the dates and highlighting the names contributes to a deeper understanding of the picture of the world of the medieval copyist and the attitude to political or religious events of his contemporaries. We can also note the Rusychi’s gradual self-awareness as a people which inspired the desire to create chronicles and record historic moments.