Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)

Abstract

Мета статті. Висвітлення спектру грошових відносин в українському еміграційному осередку міжвоєнної Чехословаччини крізь призму частки «золотого запасу УНР», що опинився на теренах міжвоєнної ЧСР; розміру грошових дотацій в рамках «Руської допомогової акції» та банківських курсів таких валют як чехословацька крона, австрійська крона, німецька «золота» марка та рейхсмарка, польський злотий, радянський карбованець і радянський червінець. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного, проблемно-хронологічного підходів, принципи об’єктивності та цілісності. Наукова новизна полягає у показі офіційних банківських курсів основних валют міжвоєнної Чехословаччини щодо американського долара, набуття ними золотого стандарту; перевазі тих або інших грошових знаків у гаманцях українських вихідців. Висновки. «Чехословацька частка золотого запасу УНР» в розмірі 446 000 німецьких «золотих» марок була розділена на декілька частин. Одна частина коштів пішла на розбудову трьох найбільш потужних еміграційних вищих навчальних закладів: Українського Вільного університету (1921–1945), Української Господарської академії (1922–1939) та Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1923–1933). Друга частина була скерована на видавництво різноманітних часописів, журналів і бюлетенів. Тоді як третя витрачалася на розбудову та діяльність «Спілки українських лікарів у міжвоєнній Чехословаччині» (1922–1940). «Золотий уенерівський запас» був, фактично, потужним еміграційним стратегічним засобом, тоді як грошові дотації в рамках «Ruská pomocná akce» тримали тактичний рубіж. «Допомогові фінанси» йшли на виплату офіційної заробітної платні та стипендій, створення тих або інших допомогових фондів з додатковими виплатами, громадських їдалень, бібліотек, громадських професійних об’єднань, закордонного архіву. Еміграційні фінанси в міжвоєнній ЧСР – це також зароблені кваліфікованою та некваліфікованою працею приватні кошти в чехословацьких та австрійських кронах; в «золотій» марці та рейхсмарці; в польських злотих та радянських карбованцях-червінцях.

The purpose of the article. Highlighting the spectrum of monetary relations in the Ukrainian emigration center of interwar Czechoslovachchyna through the prism of a share of the «gold reserve of the Ukrainian Peopleʼs Republic» that ended up on the territory of the interwar Czechoslovachchyna; the amount of monetary subsidies within the framework of the «Russian Aid Action» and the bank rates of such currencies as the Czechoslovak krona, Austrian krona, German «gold» mark and Reichsmark, Polish zloty, Soviet ruby and Soviet chervinec. The research methodology is based on the principles of concrete-historical, problem-chronological approaches, principles of objectivity and integrity. The scientific novelty consists in showing the official bank exchange rates of the main currencies of interwar Czechoslovachchyna against the American dollar, their acquisition of the gold standard; the predominance of certain currencies in the wallets of Ukrainians. Conclusions. The «Czechoslovak share of the gold reserve of the Ukrainian Peopleʼs Republic» in the amount of 446000 German «gold» marks was divided into several parts. One part of the funds went to the development of the three most powerful emigrant higher education institutions: Ukrainian Free University (1921–1945), Ukrainian Academy of Economic Sciences (1922–1939) and the Drahomanov Ukrainian Higher Pedagogical Institute (1923–1933). The second part was directed to the publishing of various magazines, journals and bulletins. While the third was spent on the development and activities of such an organization as the «Union of Ukrainian Doctors in Interwar Czechoslovachchyna» (1922–1940). The «Golden Wiener Reserve» was, in fact, a powerful emigration strategic tool, while the monetary subsidies within the framework of the «Ruská pomocná akce» held a tactical line. «Ancillary finances» went to the payment of official salaries and scholarships, the creation of various aid funds with additional payments, public canteens, libraries, public professional associations, and a foreign archive. Emigration finances in the interwar Czechoslovachchyna are also included private funds earned by skilled and unskilled labor in Czechoslovak and Austrian crowns; in «golden» mark and Reichsmark; in Polish zlotys and Soviet karbovantsy- chervintsy.