Напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва

Abstract

Встановлено, що ключовими чинниками, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні, є: недоліки механізму оподаткування викидів забруднюючих речовин; недосконала система редистрибуції екологічного податку; високі трансакційні витрати інтерналізаційного процесу; конфлікт інтересів сторін. Разом із цим проблему інтерналізації ускладнює неефективне використання промислового устаткування. Існуючий в Україні екологічний податок має обчислюватися з урахуванням ступеня шкідливості забруднюючих речовин, однак посилань на методику такого розрахунку немає. У відкритому доступі є лише фактичні ставки податку за окремими видами забруднюючих речовин. Наведено аргументи, які піддають сумніву об’єктивність цих ставок податку з точки зору цілей інтерналізації. Крім того, факт прописаної в законі можливості коригування ставки податку з боку Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України певною мірою нівелює значення інтерналізації. Іншим чинником, що зменшує ефективність інтерналізації, є система редистрибуції екологічного податку. В Україні система розподілення коштів, зібраних із продуцентів забруднення, є деперсоніфікованою, а отже, безпосередні реципієнти негативного впливу забруднення у кращому разі отримують певні соціальні послуги, що реалізуються державою за рахунок екологічного податку. Така ситуація ставить під сумнів еквівалентність відшкодування збитків реципієнта. Не менш важливим для ефективності інтерналізаційних процесів є трансакційні витрати. Як централізоване, так й індивідуальне вирішення суперечливих питань потребує витрат щодо переговорного процесу, пошуку інформації, оцінювання збитків, юридичних гарантій тощо. Відтак, ці витрати не створюють цінності, а лише перекладаються на сторін у вигляді додаткового негативного зовнішнього ефекту, який не можна інтерналізувати. Конфлікт інтересів є першопричиною проблем інтерналізації негативних зовнішніх ефектів, оскільки кожна зі сторін має природні стимули до збереження та примноження власності. Із цього випливає, що продуценти зовнішніх ефектів апріорі намагатимуться заперечити свій негативний вплив на довкілля, тоді як реципієнти – максимізувати власні збитки в очах суспільства. Вищенаведені чинники обумовлюють напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні шляхом: наближення величини податку до обсягу реальної шкоди, заподіяної продуцентом забруднення; переформатування механізму редистрибуції податку з метою наближення бюджетних асигнувань до реальних втрат реципієнтів негативних зовнішніх ефектів; зниження трансакційних витрат інтерналізаційного процесу; усунення конфлікту інтересів.

Существующий в Украине экологический налог должен рассчитываться с учетом степени вредности загрязняющих веществ, однако ссылок на методику такого расчета нет. В открытом доступе есть только фактические ставки налога по отдельным видам загрязняющих веществ. Приведены аргументы, подвергающие сомнению объективность этих ставок налога с точки зрения целей интер¬нализации. Кроме того, факт прописанной в законе возможности корректировки ставки налога со стороны Министерства экономики Украины и Министерства финансов Украины в определенной степени нивелирует значение интернализации. Другим фактором, уменьшающим эффективность интернализации, является система редистрибуции экологического налога. В Украине система распределения средств, собран¬ных из продуцентов загрязнения, является деперсонифицированной. Следова¬тель-но, непосредственные реципиенты негативного влияния загрязнения в лучшем случае получают определенные социальные услуги, реализуемые государством за счет экологического на¬ло¬га. Такая ситуация подвергает сомнению эквивалентность возмещения ущерба реципиенту. Не менее важным для эффективности интернализационных процессов является фактор трансакционных затрат. Известно, что как централизованное, так и индивидуальное решение противоречивых вопросов требует затрат по переговорному процессу, поиску информации, оценке убытков, юридических гарантий и т.п. Сами по себе эти затраты не создают ценности, а лишь переводятся на сторон в виде дополнительного негативного внешнего эффекта, который нельзя интернализировать. Конфликт интересов является причиной проблем интернализации негативных внешних эффектов, поскольку каждая из сторон имеет естественные стимулы к сохранению и приумножению собственности. Продуценты внешних эффектов априори постараются отрицать свое негативное влияние на окружающую среду, тогда как реципиенты – максимизировать собственный ущерб в глазах общества. Вышеприведенные факторы обусловливают направления повышения эффективности интернализации негативных внешних эффектов промышленного производства в Украине путем: приближения величины налога к объему реального ущерба, причиненного продуцентом загрязнения; переформатирования механизма редистрибуции налога с целью приближения бюджетных ассигнований к реальным потерям реципиентов отрицательных внешних эффектов; снижения трансакционных издержек интернализационного процесса; устранения конфликта интересов.

It was established that the key factors that reduce the efficiency of internalization of negative external effects of industrial production in Ukraine are: shortcomings of the mechanism of taxation of emissions of polluting substances; an imperfect system of environmental tax redistribution; high transaction costs of the internalization process; conflict of interests of the parties. In addition, the problem of internalization is complicated by the factor of inefficient use of industrial equipment. The environmental tax existing in Ukraine should be calculated taking into account the degree of harmfulness of pollutants, but at the same time, it does not contain references to the methodology of such calculation. Only the actual tax rates for individual types of pollutants can be seen in public access. The study provides arguments that question the objectivity of these tax rates from the point of view of internalization goals. In addition, the very fact of the possibility of adjusting the tax rate by the Ministry of Economy of Ukraine and the Ministry of Finance of Ukraine, prescribed in the law, to some extent reduces the importance of internalization itself. Another factor that reduces the efficiency of internalization is the system of environmental tax redistribution. In Ukraine, the system of distribution of funds collected from producers of pollution is depersonalized, and therefore the direct recipients of the negative impact of pollution, at best, receive certain social services implemented by the state at the expense of the environmental tax. Such a situation calls into question the equivalence of the recipient's damages. No less important for the efficiency of internalization processes is the factor of transaction costs. It is known that both centralized and individual resolution of controversial issues requires the costs of the negotiation process, information search, damage assessment, legal guarantees, etc. Therefore, by themselves, these costs do not create value, but are only transferred to the parties in the form of an additional negative external effect that cannot be internalized. The conflict of interests is the root cause of the problems of internalizing negative external effects, because each of the parties has natural incentives to preserve and increase property. It follows that the producers of external effects will a priori try to deny their negative impact on the environment, while the recipients will try to maximize their own losses in the eyes of society. The above-mentioned factors determine the direction of increasing the efficiency of internalization of negative external effects of industrial production in Ukraine due to: approximation of the amount of the tax to the amount of real damage caused by the producer of pollution; reformatting of the tax redistribution mechanism in order to bring budget allocations closer to the real losses of recipients of negative external effects; reduction of transaction costs of the internalization process; elimination of conflict of interest.