Моделювання впливу монетарних чинників на розвиток національного виробництва

Abstract

Статтю присвячено виявленню впливу монетарної політики на розвиток національного виробництва та обґрунтуванню перспектив його грошово-кредитного регулювання. Встановлено, що останнім часом монетарна політика України є несприятливою для розвитку промисловості. НБУ, який дотримується монетарного режиму інфляційного таргетування, здійснює відносно жорстку політику, зокрема, підтримуючи реальну ключову ставку на рівні вище нейтральної та низькі темпи зростання реальної грошової маси. У результаті протягом багатьох років національна промисловість працює в умовах хронічного дефіциту оборотних коштів та інвестицій, що поглиблює проблеми її розвитку. Для встановлення характеру і сили впливу монетарних чинників на довгострокове економічне зростання в Україні розроблено економіко-математичну модель, засновану на виробничих функціях. Її параметризація свідчить, що національний випуск прямо залежить від збільшення вкладеної праці й обернено – від збільшення курсу гривні до долара (дестимулює експорт) та його індексу (погіршує зовнішньоекономічну кон'юнктуру). Збільшення реальної грошової маси також може чинити позитивний вплив на економіку, але його сила залежить від швидкості зростання широких грошей (при контрольованій інфляції). За її помірних темпів, характерних для базового сценарію довгострокового розвитку економіки України, інвестиції збільшуватимуться не так енергійно, як це потрібно для прискореного зростання реального ВВП і доходів громадян. Збільшення темпів зростання реальної грошової маси (до приблизно 15% на рік), передбачене сценарієм форсованого розвитку, може забезпечити кращі результати. Обґрунтовано, що, незважаючи на важливість монетарних змінних, ключові фактори впливу на зв'язки в ланцюжку «реальна грошова маса – інвестиції – промислове зростання» потрібно шукати за межами власне монетарної сфери. Стабільне розширення грошової бази та зростання реальної грошової маси дійсно мають значення, але самі по собі вони не здатні вирішити фундаментальні проблеми модернізації економічних інститутів, структурної перебудови економіки і подолання технологічних розривів з індустріально розвинутими країнами. Отже, в економіці України в довгостроковій перспективі регулятору важливо підтримувати стабільне зростання реальної грошової маси і контрольовану інфляцію, але це матиме принципове значення для вирішення накопичених проблем лише за умови координації політик регулятора й уряду, який має створити необхідні засади та сформувати відповідні інститути для зменшення залежності економіки від сировинного експорту, прискорення національного техніко-технологічного розвитку і підвищення його загального рівня.

Статья посвящена определению влияния монетарной политики на развитие национального производства и обоснованию перспектив его денежно-кредитного регулирования. Установлено, что в последние годы монетарная политика Украины неблагоприятна для развития промышленности. НБУ, придерживающийся монетарного режима инфляционного таргетирования, проводит относительно жесткую политику, в частности, поддерживая реальную ключевую ставку на уровне выше нейтральной и низкие темпы роста реальной денежной массы. В результате на протяжении длительного времени национальная промышленность работает в условиях хронического дефицита оборотных средств и инвестиций, что усугубляет проблемы ее развития. Для установления характера и силы влияния монетарных факторов на долгосрочный экономический рост в Украине разработана экономико-математическая модель, основанная на производственных функциях. Ее параметризация показала, что национальный выпуск напрямую зависит от увеличения вложенного труда и обратно – от увеличения курса гривны к доллару (дестимулирует экспорт) и его индекса (ухудшает внешнеэкономическую конъюнктуру). Увеличение настоящей денежной массы также может оказывать положительное влияние на экономику, но его сила зависит от скорости роста широких средств (при контролируемой инфляции). При ее умеренных темпах, характерных для базового сценария долгосрочного развития экономики Украины, инвестиции увеличиваются не столь энергично, как это нужно для ускоренного роста реального ВВП и доходов граждан. Увеличение темпов роста реальной денежной массы (до примерно 15% в год), предусмотренное сценарием форсированного развития, может обеспечить лучшие результаты. Обосновано, что при всей важности монетарных переменных ключевые факторы влияния на связи в цепочке «реальная денежная масса – инвестиции – промышленный рост» надо искать за пределами собственно монетарной сферы. Стабильное расширение денежной базы и рост реальной денежной массы действительно имеют значение, но сами по себе они не способны решить фундаментальные проблемы модернизации экономических институтов, структурного переустройства экономики и преодоления технологических разрывов с индустриально развитыми странами. Из этого следует, что в экономике Украины в долгосрочной перспективе регулятору важно поддерживать стабильный рост реальной денежной массы и контролируемую инфляцию, но это будет иметь принципиальное значение для решения накопившихся проблем только при координации политик регулятора и правительства, которое должно создать необходимые принципы и сформировать соответствующие институты для уменьшения зависимости экономики от сырьевого экспорта, ускорения национального технико-технологического развития и повышения общего уровня.

The article is devoted to defining the influence of monetary policy on the development of national production and substantiating the prospects for its monetary regulation. It has been established that in recent years the monetary policy of Ukraine has been unfavourable for the industrial development in Ukraine. The NBU, which adheres to the monetary regime of inflation targeting, pursues a relatively strict policy, in particular, maintaining the real key rate at a level above neutral and low growth rates of the real money supply. As a result, for many years the national industry has been operating in conditions of a chronic shortage of working capital and investments, which exacerbates the problems of its development. To establish the nature and strength of the influence of monetary factors on long-term economic growth in Ukraine, a new economic and mathematical model based on production functions has been developed. Its parameterization showed that national output directly depends on the increase in invested labour, and vice versa – on the increase in Hryvnia exchange rate to U.S. Dollar (discourages exports) and U.S. Dollar Index (worsens the foreign economic situation). The impact on the increase in the real money supply can also have a positive impact on the economy, but its strength depends on the growth rate of broad money (with controlled inflation). At moderate rates, typical for the basic scenario of long-term development of the Ukrainian economy, investments are not increasing as vigorously as it is necessary for accelerated growth of real GDP and incomes of citizens. An increase in the growth rate of the real money supply (up to about 15% per year), set forth in the accelerated development scenario, can provide better results. It is proved that despite the importance of monetary variables, the key factors influencing the links in the chain "real money supply – investment – industrial growth" should be sought outside the monetary sphere proper. Stable expansion of the monetary base and growth of the real money supply do matter, but they are not able to solve the fundamental problems of modernization of economic institutions, structural restructuring of the economy and overcoming technological gaps with industrialized countries. It follows from this that in Ukrainian economy in the long run it is important for the regulator to maintain stable growth of the real money supply and controlled inflation, but this will be of fundamental importance for solving the accumulated problems only if the policies of the regulator and the government are coordinated, which should create favourable conditions and form appropriate institutions to reduce the dependence of the economy on raw material exports, accelerate national technical and technological development and increase its overall level.