Довгострокові фактори і тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу України

Abstract

Метою статті є визначення довгострокових факторів і тенденцій розвитку світової енергетики та їх адаптація до українських реалій. Робота містить вступ, три розділи (головні тенденції розвитку світового паливно-енергетичного комплексу; аналіз нинішнього стану паливно-енергетичного комплексу України; довгострокові фак¬тори і тенденції розвитку національного паливно-енергетичного комплексу) та висновки. Обґрунтовано, що сучасні зміни світової енергетики (Grand Transit) обумовлені ідеологією сталого розвитку і мають характер позачергової зміни техноценозу, переходу від використання викопного палива до енергетики на відновлюваних джерелах, переважно вітрової та фотовольтаїчної природи. Разом із тим головними тенденціями Великого переходу є трилемізація і політизація енергетики. Складові трилемізації: енергетична безпека, рівність енергетичного доступу та екологічна сталість. Існують три сценарії розвитку глобальної енергетичної сфери: «незакінчена симфонія»; «сучасний джаз» і «хардрок», які відрізняються за ступенем екологізації та доступністю енергетичних ресурсів. Політичні мотиви стають усе більше значущими на всіх рівнях – від глобального до місцевого, великі актори лобіюють свої інтереси, відзначається активність структур з атомної енергетики, потужних паливних компаній, власників газотранспортних і газорозподільчих компаній. В Україні трансформаційні процеси тривають на тлі низької екологічної придатності та великої зношеності паливно-енергетичного сектору й інфраструктури, політичної та економічної нестабільності. Вимоги декарбонізації створюють виклики самому існуванню вугільної енергетики, яка є основною складовою енергогенеруючого фонду країни, та регіонам розміщення шахт. Як перспективні розглянуто варіанти розвитку водневої/амонійної енергетики у вигляді вертикально інтегрованих енергетико-хімічних систем за участю АЕС і реформованих вугільних ТЕС; енергетичної диверсифікації шахтарських регіонів; створення віртуальних електростанцій базі установок гідродинамічного нагрівання води.

Целью статьи является определение долгосрочных тенденций и факторов развития мировой энергетики и адаптация их к украинским реалиям. Работа состоит из введения, трех разделов (основные тенденции развития мирового топливно-энергетического комп-лекса; анализ нынешнего состояния топливно-энергетического комплекса Украины; долгосрочные факторы и тенденции развития национального топливно-энергетического комп¬лекса Украины) и выводов. Обосновано, что современные изменения мировой энергетики (Grand Transit) об-условлены идеологией устойчивого развития и имеют характер внеочередной смены техноценоза, перехода от использования ископаемого топлива к энергетике на возобновляемых источниках, преимущественно ветровой и фотовольтаической природы. Наряду с отмеченной главными тенденциями Великого перехода являются также трилеммизация и политизация энергетики. Составляюще трилеммизации: энергетическая безопасность, равенство энергетического доступа и экологическая устойчивость. Существуют три сценария развития глобальной энергетической сферы: «неоконченная симфония»; «современный джаз» и «хардрок», отличающиеся степенью экологизации и доступностью энергетических ресурсов. Политические мотивы становятся все более значимыми на всех уровнях – от глобального до местного, великие акторы лоббируют свои интересы, отмечается активность структур сферы атомной энергетики, мощных топливных компаний, владельцев газотранспортной и газораспределительной инфраструктуры. В Украине трансформационные процессы проходят на фоне низкой экологической приемлемости и высокого износа объектов топливно-энергетического сектора и инфраструктуры, политической и экономической нестабильности. Требования декарбонизации создают вызовы самому существованию угольной энергетики, являющейся основной составляющей энергогенерирующего фонда страны, и регионам размещения шахт. Как перспективные рассмотрены варианты развития водородной/аммиачной энергетики в виде вертикально интегрированных энергетико-химических систем с участием АЭС и реформированных угольных ТЭС; энергетической диверсификации шахтерских регионов, создания виртуальных электростанций на базе установок гидродинамического нагрева воды.

The objective of the paper is to define long-term factors and trends in the development of the world energy industry and their refraction to Ukrainian realities. The article consists of an introduction, three sections, namely: the main trends in the development of the global fuel and energy complex, analysis of the current state, long-term factors and trends in the development of the national fuel and energy complex of Ukraine. Conclusions end the paper. As for the world energy sector it is shown that its modern changes – Grand Transit – are due to the ideology of sustainable development and have the character of an extraordinary change in the technocenosis, the transition from the use of fossil fuels to energy from renewable sources, mainly – wind and photovoltaic nature. Along with the major tendencies of the Great Transition, there is also the trilemization and politicization of energy sector. Trilemization components are: Energy Security, Energy Equity and Environmental Sustainability. There are three scenarios for the development of the global energy – Unfinished Symphony, Modern Jazz and Hardrock, distinguished by the degree of greening and the availability of energy resources. Political motives are becoming more and more significant at all levels – from global to local. Major players are lobbying their interests, there is an activity of structures from the field of nuclear energy, powerful fuel companies, owners of gas transportation and gas distribution infrastructure. In Ukraine, transformation processes are taking place against the backdrop of low environmental acceptability and high depreciation of fuel and energy sector facilities and infrastructure, political and economic instability. The requirements of decarbonization create challenges to the very existence of coal energy, which is the main component of the energy generating fund of the country and the regions, where mines are located. Options for the development of hydrogen/ammonia energy in the form of vertically integrated energy-chemical systems with the nuclear power plants and reformed coal-fired thermal power plants are considered as promising; energy diversification of mining regions; the creation of virtual power plants based on hydrodynamic water heating installations.