Історіографія проблеми освітньої діяльності євреїв у Наддніпрянській Україні (впродовж ХІХ – початку ХХ ст.)

Abstract

У статті здійснено огляд історіографії культурно-освітнього роз- витку єврейської громади Наддніпрянської України в ХІХ — на початку ХХ ст. В історичній науці знайшли ґрунтовне висвітлення особливості становлення й функціонування системи єврейської освіти на Волині в означений період часу, розвиток Житомирського рабинського училища й Житомирського єврейського вчительського інституту, просвітницька й духовно-релігійна діяльність єврейського населення Лівобережної, Право- бережної, Південно-Східної України, що входила до складу Російської імперії, та західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини. Визна- ючи досягнення юдеознавчих досліджень, слід констатувати, що на сьогодні згадана тематика потребує подальшої розробки з огляду на її значимість для наукового осягнення ключових проблем історії України та всесвітньої історії, наявність широкого пласту історичних джерел, пе- редусім архівних матеріалів, джерелознавчий аналіз та інтерпретація яких сприятиме заповненню лакун в історіографії єврейської громади як унікального історико-культурного феномена й органічної складової куль- тури України. Ідеологічний і політичний прес радянської доби суттєво загальмував юдеознавчі дослідження, реалізацію їхнього науково-твор- чого потенціалу, проте активізація інтересу до єврейської тематики наприкінці 1980-х рр. знайшла продовження в дослідженнях, здійснених уже в незалежній Українській державі, що сприяли запровадженню до наукового обігу нових історичних джерел, розробці інноваційних ідей і засвоєнню сучасних методологічних підходів. Одним із перспективних напрямів подальших досліджень у зазначеній царині вважаємо роль єврейства в посиленні європейських культурно-цивілізаційних впливів на українських землях, адже саме наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. в період піднесення єврейського національного руху зросла кількість євреїв, вихідців із України, які здійснювали подорожі, здобували освіту в про- відних університетах Європи.

The article deals with historiography about the cultural and educational development of Jews in Dnipro Ukraine during the 19th — early 20th centuries. The formation and functioning of a Jewish educational system in Volhynia during that period, the work of Zhytomyr Rabbinical School and Zhytomyr Jewish Teachers Institute, spiritual-cultural and education activities of Jews in Left-bank Ukraine, Right-bank Ukraine, South-East Ukraine, which was then part of the Russian Empire, and on Western Ukrainian lands of Austria- Hungary are reflected in the historical science. While appreciating the progress of Judaic studies, it should be noted that today this subject needs to be developed further. This is especially important for understanding the key issues of Ukraine’s History and World History. The analysis of a wide range of historical sources, especially archival materials, will contribute to the objective presentation of the history of Jewish community as unique historical and cultural phenomenon and an important part of the Culture of Ukraine. The ideological and political pressure of Soviet era has slowed down Judaic studies, fulfilment of their scientific and practical potential. In the late 1980s there has been an upsurge of interest in the Jewish history. Research studies of Independent Ukraine have contributed to introduction into the scientific activities of new historical sources, developing innovative projects and ideas, improving methodological approaches. The role of Jews in increasing European cultural influences on the Ukrainian lands is a perspective direction of the historical research. In the period of raising the national spirit of Jews during the 19th — early 20th centuries, the number of Jewish students from Ukraine who studied in European universities has increased. Attention needs to be shifted towards an important social function of ethnic research, the results of which foster establishing Ukrainian cultural environment based on tolerance, mutual respect, humanism and cross-cultural dialogue.