Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи

Abstract

Стаття присвячена аналізу й узагальненню європейської практики смартпріоритизації з акцентом на роль промислового сектору у втіленні інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку. Об’єктом дослідження є референтні для України країни Центральної та Східної Європи. Виявлено, що країни ЦСЄ перебувають на різних етапах шляху до сталого розвитку і демонструють різний ступінь зосередженості національних стратегій смартспеціалізації на сталих інноваціях. Найбільшу зацікавленість в реалізації смартпріоритетів для сталого розвитку проявляють Хорватія, Польща і Чехія. Серед предметних сфер сталих інновацій переважають стала енергетика та відновлювані джерела енергії, ефективність використання ресурсів, стале виробництво та споживання. У секторальному аспекті провідна роль у впровадженні розумних інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку відводиться промисловому виробництву. При обґрунтуванні смартспеціалізацій більшість країн ЦСЄ робить ставку на ви- робництво продуктів харчування, що свідчить на користь вибору смартпріоритетів на основі традиційних спеціалізацій. Перспективи розвитку цього сектору пов’язані з біоекономікою, де також задіяні ресурси деревообробної промисловості та накопичені технологічні знання в хімічному виробництві і машинобудуванні. У практиці смартпріоритизації установлено наявність двох підходів: (1) зосереджена пріоритизація, яка передбачає фокусування на певному інноваційному напрямі із залученням обмеженої кількості видів економічної діяльності з чітким розумінням їхньої майбутньої взаємодії; (2) широка пріоритизація, що характерна для територій зі слабкими інноваційними екосистемами і передбачає нечіткі міжгалузеві взаємодії й одночасне охоплення значної кількості інноваційних напрямів, які планується уточнювати в ході подальшої колаборації між основними стейкхолдерами. Результати дослідження дозволяють удосконалити підходи до розроблення стратегій смартспеціалізації для відновлення і сталого розвитку українських територій у повоєнному періоді та побудувати взаємовигідне транскордонне/міжрегіональне партнерство між Україною та країнами ЦСЄ у визначених смартпріоритетах.

The article is devoted to the analysis and generalisation of the European practice of smart prioritisation with an emphasis on the role of the industrial sector in the implementation of innovative solutions to ensure sustainable development. The object of the study is the reference countries of Central and Eastern Europe. It was found that the CEE countries are at different stages of the path to sustainable development and demonstrate different degrees of concentration of national smart specialisation strategies on sustainable innovations. Croatia, Poland and the Czech Republic show the greatest interest in the implementation of smart priorities for sustainable development. Sustainable energy and renewables, resource efficiency, sustainable production and consumption prevail among the subject areas of sustainable innovation. In the sectoral aspect, the leading role in the implementation of smart innovative solutions to ensure sustainable development is assigned to manufacturing. In the developed smart specialisation strategies, most of the CEE countries focus on the manufacture of food products. This indicates the choice of smart priorities based on traditional specialisations. The prospects for the development of this sector are related to the bioeconomy, which also involves the resources of the wood industry and accumulated technological knowledge in chemical production and machine building. We have revealed two approaches in the practice of smart prioritisation: (1) concentrated prioritisation, which involves focusing on a certain innovative direction and is based on a limited number of types of economic activity with an understanding of their future interaction; (2) broad prioritisation, which is characteristic of territories with weak innovation ecosystems and involves unclear cross-sectoral interactions and coverage of a significant number of innovation directions, which are planned to be clarified in the course of further collaboration between key stakeholders. The results of the study make it possible to improve approaches to the development of smart specialisation strategies for the recovery and sustainable development of Ukrainian territories in the post-war period and to build a mutually beneficial cross-border/ interregional partnership between Ukraine and the CEE countries in the selected smart priorities.