Концентрації практично граничного ступеня електролітичної дисоціації кислот та основ у розчинниках з автопротолізом

Abstract

Досліджено залежність концентрації, при якій досягаються практично граничні ступені електролітичної дисоціації нейтральних кислот (основ) та сольволізу йонів, від констант дисоціації кислот (основ) та констант автопротолізу розчинників. Використано уточнене значення граничного ступеня дисоціації кислот (основ), що суттєво відрізняється від розповсюдженого в літературі положення про повну дисоціацію всіх слабких електролітів при безкінечному розведенні.

С учетом автопротолиза растворителя показано, что зависимость концентрации С’, при которой с разбавлением достигается практически предельная степень электролитической диссоциации нейтральных кислот (оснований), степень сольволиза ионов, от константы диссоциации кислоты (основания) или константы сольволиза проходит через минимум при K=√KSH , а при очень малых (K ≤ KSH) и достаточно больших значениях констант С’ выходит на уровень обычных рабочих концентраций. С уменьшением константы автопротолиза растворителя KSH концентрация C’ также снижается, но при достаточно больших значениях констант диссоциации кислот (оснований) или констант сольволиза зависимость C’ от растворителя практически исчезает.

With account of autoprotoliz of solvent it is shown that dependency of concentration C’, under which with dilution is reached practically limiting degree of electrolytic dissociation of neutral acids and basements, degree of sol’valiz ion from constant of acidity or basement gets through minimum under K= √KSH, but under very small (K ≤ KSH) and it is enough greater importance of the constants value with С’ leaves on level usual worker concentration. With reduction of the constant of autoprotoliz solvent KSH concentration of C’ also decreases, but under it is enough greater importance of the constants to acidity (basement) dependency C’ from solvent practically disappears.