Селянське господарство (кінець XVIII ст. — 1861 р.): фактори впливу на рівень добробуту селянських родин

Abstract

Стаття присвячена економічному аспекту функціонування селянських кріпацьких господарств України, а також основним факторам, що впливали на ступінь добробуту кріпаків та їх родин. На те, наскільки заможним було те чи інше кріпацьке господарство, впливав ряд важливих зовнішніх та внутрішніх факторів. Серед чинників, які необхідно враховувати, перш за все слід враховувати політику російського самодержавства в аграрній сфері. Заходи, що втілювалися в життя, формували умови сільськогосподарської діяльності селянських господарств. Аграрна політка російського самодержавства могла бути як сприятливою для прояву та реалізації господарських ініціатив селян, так й іти врозріз з інтересами селян. Свою роль відіграли також консервативність менталітету селян, розмір селянських наділів, забезпеченість господарств робочою худобою та реманентом та ефективність господарювання. Важливими чинниками, що впливали на ступінь добробуту селянських господарств, були також розмір та склад селянської родини та наявність достатньої кількості тих, хто міг займатись селянською працею. Певне значення відігравали також відносини між селянами та поміщиками, а також ефективність ведення господарства поміщиками. Не можна не згадати також певну гнучкість імперської соціальної системи, яка дозволяла підприємливим селянам, що розбагатіли, підвищити свій соціальний статус. Такий комплексний підхід сприятиме не лише об’єктивному висвітленню економічних аспектів діяльності селянських господарств та переосмисленню ряду питань історії селянства, але й більш глибокому та усесторонньому розумінню процесів, що відбувалися в селянському середовищі.

The article is devoted to the economic aspect of the functioning of peasant serfs in Ukraine, as well as the main factors that influenced the well-being of serfs and their families. A number of important external and internal factors influenced the prosperity of a particular serfdom. Among the factors that must be taken into account, first of all, the policy of the Russian autocracy in the agricultural sphere should be taken into account. The implemented measures formed the conditions for agricultural activity of peasant farms. The agrarian policy of the Russian autocracy could be both favorable for the manifestation and implementation of economic initiatives of the peasants, and go against the interests of the peasants. The conservatism of the peasant mentality, the size of peasant holdings, the provision of farms with working cattle and equipment, and the efficiency of management also played a role. Important factors influencing the well-being of peasant farms were also the size and composition of the peasant family and the availability of a sufficient number of those who could engage in peasant labor. The relations between peasants and landowners, as well as the efficiency of landowners' management, also played a role. We must also mention a certain flexibility of the imperial social system, which allowed enterprising peasants who became rich to increase their social status. Such a comprehensive approach will contribute not only to an objective coverage of the economic aspects of peasant farms and rethinking a number of issues in the history of the peasantry, but also a deeper and more comprehensive understanding of the processes taking place in the peasants` environment.