Дієслівна лексика й семантика в українських говорах: стан і перспективи дослідження (лексикографічний аспект)

Abstract

У статті розглянуто проблему представлення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських діалектних словниках, які є джерелом важливої діалектної інформації. Матеріал дослідження — кілька українських репрезентативних лексикографічних праць, які дозволяють висвітлити порушену проблему. Як зʼясувалося, діалектній дієслівній лексиці присвячено лише дві окремі диференційні лексикографічні праці С. Є. Панцьо (лемківський говір), які відносять до реконструктивних словників, у решті — дієслівну лексику і семантику поряд з іншими частинами мови. У загальних і тематичних словниках, які присвячені говору, групі говірок чи одній говірці, представлено диференційно і недиференційно дієслівну лексику, що належить до різних лексико-семантичних груп: мовлення (напр.: лемк. ре́чи, поліс. балді́кать), пересування (напр.: лемк. крача́ти, поліс. ли́дкать), споживання (напр.: лемк. звантоли́ти, поліс. папа́сті), сприйняття (напр.: лемк. припатр’ятися, поліс. паглядє́ть), завдавання удару (напр.: лемк. масакрува́ти, поліс. атклеза́ть) тощо, та простежено дієслівні лексико-семантичні явища (синонімію, полісемію, омонімію). У словниках, які побудовані за гніздовим способом, за так званою «никончуківською схемою», репрезентовано назви процесів, що повʼязані, наприклад, з традиційними подільськими ремеслами (теслярство і столярство, бондарство, стельмаство, ковальство, плетіння, каменярство). Такі словники називають тематичними або семантичними словниками. Сьогодні у діалектних словниках автори фіксують складну семантичну структуру дієслів, представляють різні форми опису їхньої семантики (нульова презентація значення, наведення літературних еквівалентів до діалектних слів та докладне пояснення значення), подають сталі словосполучення з опорними дієсловами з метою оприявнити їхню широку сполучуваність (напр.: гуц. лі́сти в бі́йку, лі́сти в о́чі, лі́сти в пе́кло), звертають увагу на семантику дієслів, що може залежати від їхнього виду (напр.: закарп. бе́нькати і бе́нькнути, бе́хати і бе́хнути), та наводять «фотографії-цитати» до реєстрових дієслів (напр.: гуц. віхтува́ти, кла́пцати, кислє́чітисе). У дослідженні окреслено перспективи подальшого вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах.

The article deals with the problem of representing dialectal verbs and their semantics in Ukrainian dialectal dictionaries, a source of important data on Ukrainian dialects. The material for the study is several representative Ukrainian lexicographic references, highlighting relevant issues. Only two differential Lemko dialect dictionaries compiled by S. Ye. Pantsio (which belong to reconstructive dictionaries) have been found to deal with dialectal verbs, whereas the others treat them along with other parts of speech. General dictionaries and thesauri of a dialect as a whole, a subdialect or a group thereof represent, either differentially or non-differentially, verbs which belong to various lexico-semantic groups, e.g., verbs of speech (e.g., Lemko ре́чи, Polissian балді́кать), movement (e.g., Lemko крача́ти, Polissian ли́дкать), eating (e.g., Lemko звантоли́ти, Polissian папа́сті), perception (e.g., Lemko припатр’ятися, Polissian паглядє́ть), beating (e.g., Lemko масакрува́ти, атклеза́ть) etc., also registering lexico-semantic phenomena (synonymy, polysemy, and homonymy). Dictionaries using the word family principle, or the so-called Nykonchuk’s scheme, list designations of processes relating, for example, to traditional Podillian crafts (carpentry, cooperage, wheelwrighting, blacksmithing, weaving, and masonry). Dictionaries of this type are called thematic. Nowadays, dialectal dictionaries represent complex semantic structure of verbs, employing various means of its description (zero representation, the indication of standard language equivalents of dialectal verbs, and detailed explication of meaning); they also include set expressions with entry verbs to show the range of the latters’ combinability (e.g., Hutsul лі́сти в бі́йку, лі́сти в о́чі, лі́сти в пе́кло), establish their aspect-dependent semantic variants (e.g., Transcarpathian бе́нькати and бе́нькнути, бе́хати and бе́хнути), and give «quotation snapshots» to entry verbs (e.g., Hutsul віхтува́ти, кла́пцати, кислє́чітисе). The study outlines vistas of further research into Ukrainian dialectal verbs and their semantics.