Позивні учасників АТО й ООС — творення та функціонування

Abstract

Стаття присвячена особливостям творення й функціонування військових псевдонімів-позивних в українських збройних формуваннях під час проведення Антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на сході України (з 2014 року й дотепер). За результатами анонімного анкетування серед українських ветеранів зібрано історії утворення 500 позивних та отримано інформацію про особливості їхнього функціонування. Виділено найтиповіші моделі й способи творення позивних, проаналізовано їхні функціональні особливості, формальні вимоги до позивних, типовий розмір (кількість одно-, дво-, три- і чотирискладових), розглянуто вплив таких соціальних параметрів, як регіональне походження, стать, освіта і мова спілкування (українська, російська, білінгвізм). 85 % респондентів чоловіки, 15 % — жінки. Вік респондентів — від 20 до 72 років (найчисельніша група — від 30 до 45 років). Виявлено найпродуктивніші моделі творення позивних: відіменні (від імені, прізвища, по батькові); від професії, хобі, заняття; від ознак характеру, рис інтелекту; від зовнішності (зачіска, татуювання, елементи одягу); від відомої персоналії або персонажа (літературного твору чи кіно); від бойової історії (попередні місця служби, успіхи у боях, присвоєні військові звання); від регіону/міста походження, етнічної ідентичності; від прізвиськ дитинства або юності, оказіональні (найменш типові історії утворення). Досліджено кількісне співвідношення позивних, придуманих самотужки, і тих, які вигадали однополчани, зокрема у різних моделях утворення. Розглянуто особливості функціонування позивних українських ветеранів після завершення служби — чи використовуються вони поза воєнним контекстом, наскільки часто тощо. Досліджено найчастіші позивні в українських збройних формуваннях на матеріалі словника позивних, укладеного Ю. Копитко на базі «Книги пам’яті полеглих за Україну».

The article is devoted to the peculiarities of the creation and functioning of the military nicknames (call signs) in the Ukrainian military formations during the Antiterrorist Operation and Joint Forces Operation in the Eastern Ukraine (from 2014 to the present day). The analysis is based on the anonymous poll among Ukrainian veterans. The information about 500 military nicknames was gathered i.e. the history of their creation, the peculiarities of their functioning etc. The most typical models and ways of creation were described. Further parameters were analyzed: the functional peculiarities, formal requirements, typical size (one, two, three and four syllables). The influence of the following social categories was explored: regional origin, gender, education, language (Ukrainian, Russian, bilingualism). 85 % of the respondents — males, 15 % — females. The age of the respondents — from 20 to 72 years (the most numerous group — from 30 to 45 years). The most typical models of nickname creation are as follows: from name (name, surname, patronym): from profession, hobby, occupation; from character traits, intellectual skills; from appearance (haircut, tattoos, garments); from famous person or character (literary or cinema); from personal military history (former places of service, battle histories, military rank); region/city of origin, ethnic identity; from child and youth nicknames; occasional (the less typical creation models). Quantitative correlation of the nicknames created by the soldiers themselves and by their colleagues was analyzed, taking into consideration the various models of military nickname creation. The analysis includes the peculiarities of functioning of the military nicknames of Ukrainian veterans after the end of their service — do they use them after they leave military sphere, how often etc. The most popular military nicknames are gathered from the military nickname dictionary, composed by Y. Kopytko on the basis of the ‟Book of Memory of the fallen soldiers of Ukraine”.