Велика війна 1914–1918 рр. у спогадах рядових учасників та очевидців: український контекст

Abstract

Мета публікації – привернути увагу до проблеми цінності приватних писемних документів періоду Першої світової війни, наголосити на важливості залучення еґо-джерел до наукового обігу, показати їх унікальність та значимість для осмислення подій 1914–1918 рр. в Україні. Для виявлення й опрацювання таких джерел використано методи евристики, джерелознавчого пошуку, відбору та синтезу інформації, структурно-функціонального й контент-аналізу, визначення історичної та наукової цінності еґо-документів. Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системності, а також на засадах історії ментальності. Наукова новизна. Представлено інформацію про еґо-документи, зокрема спогади й щоденники, як частину джерельної бази для дослідження періоду Першої світової війни; наголошено на необхідності та важливості опрацювання матеріалу на мікроісторичному рівні, з погляду «історії повсякденності» й антропологічного підходу, де об’єктом є не «знелюднені» соціальні структури, а конкретні учасники історичних подій. Визначено та схарактеризовано ключові тематичні блоки, які фіґурують у мемуарних творах: сприйняття війни, ставлення до солдатів з боку офіцерів, їх взаємовідносини, побут та харчування вояків, конфлікти і способи їх вирішення, питання дезертирства, самопоранення тощо. Основні результати. Наративні документи періоду Великої війни 1914–1918 рр. – це багатопланові та важливі історичні джерела, в яких зафіксовано не лише хронологію події, але й, насамперед, яскраво представлено індивідуальне, суб’єктивне ставлення до них представників різних прошарків населення. Важливість еґо-документів полягає у відображенні в них унікальних психологічних моментів, поглядів, реакцій тих чи інших людей на сучасні для них події, їхньому сприйнятті та осмисленні історичної миті. Серед таких документів виділяється пласт мемуарних творів, авторами котрих стали звичайні люди – селяни, солдати, медсестри, учителі тощо, тобто ті, хто сприймав війну «знизу». Саме це допомагає відчути глибину людської трагедії, яку принесло перше ґлобальне збройне протистояння, дає змогу розширити межі вивчення ролі людського фактора в історії, соціальної психології та масової свідомості.

The purpose of the publication is to draw attention to the problem of the value of private written documents of the World War I, emphasize the importance of ego-sources in scientific circulation, show their uniqueness and significance for understanding the events of 1914–1918 in Ukraine. Methods of heuristics, source research, selection and synthesis of information, structural-functional and content analysis, determination of historical and scientific value of ego-documents were used to identify and study such sources. The methodology is based on the principles of historicism, objectivity, systematics, as well as the principles of the history of mentality. Scientific novelty. Information about ego documents, including memoirs and diaries, is presented as part of the source base for the study of the World War I; the necessity and importance of elaborating the material on a micro-historical level, from the point of view of “everyday history” and anthropological approach, where the object is not “depopulated” social structures, but specific participants in historical events. The key thematic blocks that appear in the memoirs are identified and characterized: the perception of war, the attitude of officers to soldiers, their relationships, life and nutrition of soldiers, conflicts and ways to resolve them, issues of desertion, self-harm and more. The main results. Narrative documents of the Great War period of 1914–1918 are multifaceted and important historical sources, which record not only the chronology of events, but also, above all, clearly present the individual, subjective attitude of representatives of different segments of the population. The importance of ego-documents is to reflect in them the unique psychological moments, views, reactions of certain people to contemporary events, their perception and understanding of the historical moment. Among such documents is a layer of memoirs, the authors of which are ordinary people – peasants, soldiers, nurses, teachers and others – that is, those who perceived the war “from below”. This is what helps to feel the depth of the human tragedy brought about by the first global armed confrontation, allows us to expand the boundaries of the study of the role of the human factor in history, social psychology and mass consciousness.