Ґлобальна історія як квест для українських істориків

Abstract

Мета дослідження – аналіз ґлобальної історії як нової моделі наукового пізнання та окреслення в її межах перспектив створення сучасного українського метанаративу. Методологія – принципи та методі історії понять, за допомогою якої визначаються терміни й поняття, пов’язані з ґлобальною історією. Текст поданий у вигляді низки завдань теоретичного та емпіричного характеру, котрі постають перед українським істориком при написанні національного метанаративу нового покоління. Наукова новизна. Ґлобальна історія розглядається як концепт та історична ідеологія сучасного ґлобалізованого світу. Проаналізовано також типи ґлобальної історії: транснаціональна, перехресна історія, соціальна теологія. Інтелектуальним фреймом для написання національного наративу слугує перехресна історія, що орієнтована на мережі, міґрації, процеси взаємодії, зв’язки між соціальними групами, народами, країнами, культурами. Запропоновано погляд на українське минуле в контексті християнської ґлобалізації; другої хвилі ранньомодерної ґлобалізації (ХVI–XVII ст.), «українського ХІХ століття», що характеризується за допомогою поняття «імперський меридіан», як альтернативи «нової імперської історії»; «довгого ХХ століття» (з 1870 по 2010 рр.); епохи ґлобалізації, котру визначають як «високу сучасність» або добу «швидкої ґлобалізації». Висновки. Покрокове вирішення цих завдань – це виклик, справжній квест для українських істориків, який водночас є засобом поширення та популяризації ґлобальної історії у сучасних дослідницьких та освітніх практиках.

The aim of the essay. The paper is devoted to analyzing global history as a new model of scientific knowledge and outlining the prospects for writing a modern Ukrainian metanarrative within its framework. The methodology includes the principles and methods of conceptual history used for defining terms and concepts connected to global history. The author outlines the range of theoretical and empirical tasks for a Ukrainian historian aiming to write the new generation national metanarrative. The scientific novelty. Global history is examined as a concept and as a historical ideology of the modern globalized world. The author also analyzes some types of global history (transnational, histoire croisée, social theology). Histoire croisée, focused on networks, migrations, interaction processes, connections between social groups, peoples, countries, cultures, is considered an intellectual frame for writing a national narrative. The author suggests studying the Ukrainian history from the perspectives of Christian globalization; the second wave of early modern globalization (16th – 17th centuries); the “Ukrainian 19th century”, examined with the interpretation of the imperial meridian concept as an alternative to the new imperial history; the “long 20th century” (from 1870s to 2010); the global age (high modernity period, or the period of rapid globalization). Conclusions. Solving outlined tasks might look like a challenging quest for Ukrainian historians. Still, it is also a path to developing and popularizing global history concepts in modern research and educational practices.