Пролог німецько-радянської війни: політичні та військово-стратегічні аспекти

Abstract

Мета розвідки полягає в науковій реконструкції міжнародної ситуації, геополітичної та військової стратегії Німеччини й СРСР у період, що передував розв’язанню війни між цими країнами. Методологія дослідження базується на теоретичних напрацюваннях провідних фахівців із військової історії, а також безпосередніх учасників військово-стратегічного планування, на засадах історизму, комплексного вивчення складних суспільно-політичних та воєнних явищ, сучасних прийомах наукового пошуку й понятійному апараті, яким послуговуються фахівці зі вказаної тематики. Наукова новизна визначається спробою формування авторської концепції підготовки протиборчих сторін до війни завдяки залученню радянських і німецьких історичних джерел різного походження, зіставленню різних візій (керівників та генералітету двох країн, військових теоретиків й аналітиків, істориків) на перебіг процесів у царині політики, економіки, військової справи між осінню 1939 та літом 1941 рр. Висновки. Наслідком передвоєнного зовнішньополітичного курсу Кремля стала його ізоляція, тоді коли Берлін одночасно зі створенням блоку союзників у 1939–1940 рр. підпорядкував собі економічні та людські ресурси значної частини Європи. Аналіз воєнно-стратегічної обстановки напередодні радянсько-німецької війни свідчить, що в основі стратегічного плану держав Осі щодо війни проти СРСР лежала ідея раптового й потужного першого удару з метою швидкого розгрому та знищення головних сил Червоної армії у смузі між кордоном і річками Західна Двіна, Дніпро з наступним стрімким просуванням углиб країни. Відповідно до задуму військово-політичного керівництва Третього Райху, південний або український напрямок у початковий період війни був важливим, але не головним. Основні сили Червоної армії зосереджувались на заході країни й не викликає сумнівів те, що вони готувалися до зіткнення з гітлерівською військовою машиною. Стратегічні погляди на майбутню війну полягали в тому, що після відбиття наступу противника ворог мав бути розгромлений під час стратегічного наступу Червоної армії на чужій території «малою кров’ю». На відміну від потенційного супротивника радянське керівництво вважало південно-західний напрямок головним і зосереджувало тут основні ударні угруповання. Основні зусилля генерального штабу спрямовувалися на розробку тільки одного варіанту дій військ із початком війни, а саме наступального, хоча й цей план до кінця відпрацьований не був. Що стосується іншого, оборонного, варіанта, то про його розробку питання навіть не ставилося. Підготовлений перед війною «План оборони державного кордону 1941 р.» став не оборонним варіантом плану війни, а планом прикриття відмобілізування й розгортання радянських збройних сил. Найбільш серйозним і важким уроком перших днів війни стало запізнення заходів щодо приведення військ у бойову готовність. Війська армій прикриття, особливо перші ешелони, не були вчасно виведені з районів дислокації та розгорнуті на передбачених рубежах оборони. Їх висування в умовах бойових дій, що почалися, супроводжувалося невиправдано великими втратами. Неготовність військ прикордонних округів до відбиття потужних ударів противника виявилася найважливішою причиною, що визначила невигідний для радянської сторони розвиток подій на початку війни.

The purpose of historical study is to scientifically reconstruct the international situation, geopolitical and military strategy of Germany and the USSR in the period preceding the outbreak of war between them. The research methodology is based on theoretical developments of leading specialists in military history, as well as direct participants of military-strategic planning, principles of historicism, comprehensive study of complex socio-political and military phenomena, modern methods of scientific research and conceptual apparatus used by respective modern specialists. The scientific novelty of the text is determined by the attempt to form the author’s concept of preparing hostile parties for war by involving Soviet and German historical sources of different origins, comparing different visions (leaders and generals of the two countries, military theorists and analysts, historians) on processes in politics, economics, military cases between autumn, 1939, and summer, 1941. Conclusions. The pre-war foreign policy of the Kremlin resulted in its isolation, while Berlin, with the creation of the Alliance in 1939–1940, assumed control over the economic and human resources of a large part of Europe. Analysis of the militarystrategic situation on the eve of the Soviet-German war shows that the Axis states’ strategic plan for war against the USSR was based on the idea of a sudden and powerful first strike to quickly defeat and destroy the main Red Army forces in the line between border the Western Dvina and Dnipro rivers followed by a rapid advance inland. According to the plan of the military-political leadership of the Third Reich, the southern or Ukrainian direction in the initial period of the war was important, but not the main one. The main forces of the Red Army were concentrated in the west of the country, and there is no doubt that they were preparing for a clash with Hitler’s military machine. The strategic view of the future war was that after repelling the enemy’s offensive, the enemy was to be defeated during the Red Army’s strategic offensive in foreign territory “with few casualties”. Unlike a potential adversary, the Soviet leadership considered the south-western direction to be the main one and concentrated the main strike groups here. The main efforts of the General Staff were aimed at developing only one version of the troops’ actions with the beginning of the war, namely the offensive, although this plan was not fully worked out. As for the other, defensive version of the plan, the question of its development was not even raised. Prepared before the war “Plan for the defence of the state border in 1941” became not a defensive version of the plan of war, but a plan to cover the demobilization and deployment of Soviet forces. The most serious and difficult lesson of the first days of the war was the delay in measures to bring troops into combat readiness. The troops of the cover armies, especially the first echelons, were not withdrawn in time from the areas of deployment and deployed on the planned lines of defence. Their nomination in the conditions of hostilities that began was accompanied by unjustifiably large losses. The unwillingness of the troops of the border military districts to repel the powerful blows of the enemy was the most important reason that determined the unfavourable development of events at the beginning of the war for the Soviet side.