Зміни у співвідношеннях між тенденціями до аналітизму / до синтетизму на межі ХХ-ХХІ ст. (українська мова на загальнослов’янському тлі)

Abstract

У статті аналізується явище активізації в українській літературній мові новітнього періоду тенденцій як до аналітизації, так і, навпаки, до синтетизації її структури на різних мовних рівнях. Відзначено при цьому дію таких чинників, як а) демократизація та лібералізація мовної діяльності суспільства, б) впливи мовної глобалізації, в) посилення прескриптивних тенденцій «національного» характеру в її коригувані, а також певною мірою г) посилення присутності «жіночого фактора» в суспільному житті. Стаття є скороченим і дещо видозміненим варіантом попередньої статті автора (див.: Тараненко О. О. Активізація тенденцій до аналітизму versus до синтетизму в сучасній українській літературній мові (кінець ХХ — початок ХХІ ст.) // Мовознавство.— 2016.— № 5.— С. 3–17; 2016.— № 6.— С. 3–22).

The article focuses on a phenomenon of activation in the Ukrainian standard language of the modern period of tendencies towards both analytization and, on the contrary, synthetization of its structure at different language levels. The following factors are noted to be efficient: a) democratization and liberalization of linguistic activities of a society, b) influence of linguistic globalization, c) strengthening of nationally prescriptive tendencies in its development and, to some extent, d) strengthening of a «female factor» in social life.