Диференціація доходів населення: перспективи скорочення нерівності в умовах цифровізації

Abstract

У рамках даного наукового дослідження здійснено аналітичну оцінку рівня диференціації доходів населення, окреслено спектр загроз, пов’язаних із проблемами справедливості їх розподілу, а також визначено ймовірність скорочення чи, навпаки, посилення гендерної нерівності в сфері оплати праці в умовах масштабної цифровізації економіки України та світу. Методологічна основа дослідження базується на системному і діалектичному підході, а також загальнонаукових і фундаментальних положеннях економічної науки. Для досягнення мети статті були використані загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема порівняльного аналізу та синтезу – при дослідженні тенденцій зміни частки праці у ВВП, темпів зростання/зниження реальної заробітної плати та продуктивності праці в Україні, темпів зростання середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності; регресійного аналізу та рангової кореляції – при встановленні взаємозв’язку між доступом населення до мережі Інтернет та гендерним розривом в оплаті праці. Використовуючи регресійний аналіз, на основі статистичних даних щодо гендерного розриву в оплаті праці (Y) та відсотку населення, що мають підключення до мережі Інтернет (змінна х) доведено гіпотезу про те, що цифровізація все ж має потенціал для зменшення гендерної нерівності шляхом виявлення залежності Y від х. Дана гіпотеза також знайшла своє підтвердження у результаті розрахунку коефіцієнтів рангової кореляції Спірмена та Кендалла, які вказують на наявність значущого взаємозв’язку між рівнем проникнення населення України в мережу Інтернет і гендерним розривом в оплаті праці. Математичним інструментом для визначення ймовірності зменшення гендерної нерівності в оплаті праці в майбутньому було обрано тест Пірсона. Результати дослідження також дозволяють відзначити, що передчасна деіндустріалізація призводить до зменшення частки зайнятості у сфері виробництва і ця тенденція, ймовірно, посилить дефемінізацію виробничої праці.

В рамках данного научного исследования осуществлена аналитическая оценка уровня дифференциации доходов населения, определены спектр угроз, связанных с проблемами справедливости их распределения, а также вероятность сокращения или, наоборот, усиление гендерного неравенства в сфере оплаты труда в условиях масштабной цифровизации экономики Украины и мира. Методологическая основа исследования базируется на системном и диалектическом подходе, а также общенаучных и фундаментальных положениях экономической науки. Для достижения цели статьи были использованы общие и специальные методы познания, в частности сравнительного анализа и синтеза – при исследовании тенденций изменения доли труда в ВВП, темпов роста (снижения) реальной заработной платы и производительности труда в Украине, темпов роста среднемесячной заработной платы по видам экономической деятельности; регрессионного анализа и ранговой корреляции – при установлении взаимосвязи между доступом населения к сети Интернет и гендерным разрывом в оплате труда. Используя регрессионный анализ, на основе статистических данных относительно гендерного разрыва в оплате труда (Y) и процента населения, имеющих подключение к сети Интернет (переменная х), доказана гипотеза о том, что цифровизация все же имеет потенциал для уменьшения гендерного неравенства путем выявления зависимости Y от х. Данная гипотеза также нашла свое подтверждение в результате расчета коэффициентов ранговой корреляции Спирмена и Кендалла, которые указывают на наличие значимого взаимосвязи между уровнем проникновения населения Украины в Интернет и гендерным разрывом в оплате труда. Математическим инструментом для определения вероятности уменьшения гендерного неравенства в оплате труда в будущем был избран тест Пирсона. Результаты исследования также позволяют отметить, что преждевременная деиндустриализация приводит к уменьшению доли занятости в сфере производства и эта тенденция, вероятно, усилит дефеминизации производственного труда.

This research provides an analytical assessment of the level of income differentiation, outlines the range of threats associated with the problems of fair distribution, and identifies the likelihood of reducing or increasing gender inequality in wages in the context of large-scale digitalization of Ukraine and the world economy. The methodological basis of the study is based on a systematic and dialectical approach, as well as general scientific and fundamental provisions of economics. To achieve the goal of the article, general and special methods of cognition were used. In particular, comparative analysis and synthesis – in the study of trends in the share of labour in GDP, growth or decrease of real wages and productivity in Ukraine, and growth average monthly wages by economic activity. Regression analysis and rank correlation – establishing the relationship between public access to the Internet and the gender pay gap. Using regression analysis, based on statistics on the gender pay gap (Y) and the percentage of the population connected to the Internet (variable x), we hypothesized that digitization still can reduce gender inequality by identifying the dependence of Y from x. This hypothesis was also confirmed by calculating Spearman's and Kendall's rank correlation coefficients, which indicate a significant relationship between the level of penetration of the Ukrainian population into the Internet and the gender pay gap. The Pearson test was chosen as a mathematical tool to determine the probability of reducing gender inequality in wages in the future. The research results also suggest that premature deindustrialization leads to a decrease in the share of employment in production. This trend is likely to increase the defeminization of productive labour.