Оцінка техногенного впливу стаціонарних джерел забруднення на стан повітряного басейну Київської агломерації

Abstract

Метою статті є оцінка впливу стаціонарних джерел забруднення Київської агломерації на стан її повітряного басейну. Констатовано, що забруднення атмосферного повітря – один із провідних елементів оцінки якості середовища проживання людини, оскільки воно спричиняє шкідливий вплив на її здоров’я. Об’єктом дослідження визначено стан атмосферного повітря агломерації, а предметом – його забруднення стаціонарними джерелами, виявлення основних підприємств-забруднювачів, оцінка їх техногенного навантаження на повітря за обсягами викидів, видами шкідливих речовин, з урахуванням їх небезпечності залежно від гранично допустимих середньодобових концентрацій та класу небезпеки. Наголошено на значенні науково-методичного забезпечення завдань моніторингу, комплексної оцінки забруднення атмосфери агломерацій – як міст, так і їх руральних територій, особливо тих, де розміщені потужні стаціонарні забруднювальні джерела. Проаналізовано викиди визначених підприємств-забруднювачів за видами шкідливих домішок. Обчислено показники категорії небезпечності підприємств (КНП). Для проведення комплексної оцінки техногенного впливу на повітря запропоновано розроблений автором розрахунок показника небезпеки структури викидів (НСВ) для підприємств, який оцінює потенційну небезпеку спектру шкідливих домішок, незалежно від фізичного обсягу викидів. Також за авторським методичним підходом розраховано агреговані індикатори техногенного навантаження (ІТН) для стаціонарних джерел забруднення за чисельними значеннями їх КНП та НСВ, що комплексно відображають навантаження на повітря залежно як від обсягів викидів, так і рівня небезпеки шкідливих речовин, притаманних кожному джерелу забруднення. Обґрунтовано комплекс важливих заходів щодо зменшення об’ємів і поліпшення небезпечності складу викидів шкідливих речовин на підприємствах. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення системи моніторингу за забрудненням атмосферного повітря. Перспективними визнано методи дослідження забруднення повітря великих міст і агломерацій, які базуються на використанні ГІС-технологій.

The aim of the article is to assess the impact of stationary sources of pollution of the Kyiv agglomeration on the state of its air basin. Atmospheric air pollution is known to be one of the leading elements in assessing the quality of human habitat because it has a detrimental effect on human health. The object of the study is the state of the atmospheric air of the agglomeration. The subject of the study is air pollution by stationary sources, identification of major pollutants, assessment of their man-made load on the air by emissions, by types of harmful substances, taking into account their danger by the values of maximum permissible daily concentrations and hazard class. Scientific and methodological support of monitoring tasks, comprehensive assessment of air pollution of agglomerations, both cities and their rural areas, is becoming increasingly important, especially where there are powerful stationary sources of air pollution. In the course of the research the enterprises – the main air pollutants of the agglomeration were identified, their emissions by types of harmful impurities were analyzed. The calculation of indicators of the hazard category of enterprises (HCE) on the volume of emissions, taking into account the values of the maximum allowable average daily concentrations and the hazard class of pollutants. To conduct a comprehensive assessment of man-made impact on the air, the calculation of the hazard indicator of the emission structure (HES) is proposed and their calculation is performed for certain enterprises. According to the proposed methodological approach, the values of aggregate indicators of man-caused load (MCLI) for stationary sources of pollution by numerical values of their HCE and HES are obtained. They comprehensively reflect the load on the air both due to emissions and due to the danger of harmful substances. Important measures to reduce volumes and improve the risk of emissions of harmful substances at enterprises are also indicated. Undoubtedly, promising methods are the study of air pollution in large cities and agglomerations, which are based on the use of geographic information technologies.