Історична культура українського помісного дворянства ХІХ століття: приклад Григорія Ґалаґана

Abstract

У статті йдеться про історичну культуру українського помісного дворянства козацького походження на Чернігівщині й Полтавщині, себто комплекс уявлень про минувшину як важливий чинник персональної і групової самоідентифікації і самопрезентації. Для дослідження цієї проблеми залучено листування, щоденники, публіцистичні й белетристичні твори Г. П. Ґалаґана (1819–1888) – багатого землевласника та громадсько-політичного діяча. Методологічною основою дослідження є поєднання культурологічної, історіографічної та історико-біографічної аналітики. У статті показано продуктивність використання поняття “історична культура” в дослідженнях індивідуальної та колективної свідомості. Виявлено джерела формування і розвитку історичних уявлень Г. Ґалаґана – сімейні перекази, навчання історії в університеті, знайомство з документами родинного архіву та історіографічними пам’ятками. З’ясовано, що для осіб з його соціального кола історична культура була генеалогічно заангажованою. Це означало, що історія персоніфікувалася у предках. Проаналізовано прагнення до візуальної репрезентації минулого (зокрема, через спорудження “малоросійського будинку”, що імітував садиби козацької старшини). Зрештою показано, як уявлення про минувшину обумовлювали громадську позицію та політичну активність Г. Ґалаґана.

The article deals with the historical culture of the Ukrainian local nobility of Cossack origin in Chernihiv and Poltava regions, that is a set of ideas about the past as an important factor of personal and group selfidentification and self-presentation. Sources for the study are correspondence, diaries, journalistic and fictional works of H. P. Galagan (1819– 1888), who was a wealthy landowner, public and political figure. The methodological basis of the study is a combination of culturological, historiographical and historical-biographical analysis. The article shows the productivity of using the concept of "historical culture" in the study of individual and collective consciousness. The sources of formation and development of Н. Galagan’s historical ideas are revealed, in particular family traditions, history teaching at the university, acquaintance with documents of the family archive and historiographical texts. It was found that for people from his social circle the historical culture was genealogically biased. This meant that history was personified in ancestors. The desire for a visual representation of the past is analyzed (in particular, through the construction of the "Little Russian house" that mimicked the estates of a Cossack officers). Finally, it is shown how the perception of the past determined the public position and political activity of H. Galagan.