Интеллектуалы: три образца отношения к войне

Abstract

Образцов отношения интеллектуалов к войне, разумеется, меньше, чем самих интеллектуалов. Сам по себе метаморфоз жизни человеческих сообществ способен если не вырабатывать идеальные типы чувств, отношений или судеб, то, по крайней мере, визуализировать определенный набор этих феноменов, количество которых, впрочем, не поддается подсчету. Причиной оказываются События — то, что сильнейшим образом возмущает и трансформирует привычное функционирование государств и повседневных коммуникаций граждан. Война как раз и принадлежит к такого рода Событиям. На примере, главным образом Первой мировой, показано три образца отношения к ней со стороны интеллектуалов. Это публичный патриотизм в тылу, олицетворяемый ЭДюркгеймом и М.Вебером. Это патриотизм на фронте и публичный пацифизм в тылу, представленный М.Моссом и Б.Расселом. И это верность призвани ю интеллектуала как на фронте, так и в тылу, свойственная АШопенгауэру и Л.Витгенштейну.

Зразків ставлення інтелектуалів до війни, зрозуміло, менше, ніж самих інтелектуалів. Сама собою метаморфоза життя людських спільнот здатна якщо не виробляти ідеальні типи почуттів, стосунків чи доль, то, принаймні, наочно представити певний набір цих феноменів, кількість яких, утім, не піддається підрахунку. Причиною виявляються Події — те, що найсильніше збурює й трансформує звичне функціювання держав і повсякденних комунікацій громадян. Війна якраз і належить до такого роду Подій. На прикладі, головним чином Першої світової, показано три зразки ставлення до війни з боку інтелектуалів. Це публічний патріотизм у тилу, що його уособлюють ЕДюркгайм і М.Вебер. Це патріотизм на фронті та публічний пацифізм у тилу, репрезентований ММосом і Б.Раселом. 1 це вірність покликанню інтелектуала як на фронті, так і в тилу, властива АШопенгаверу та Л.Вітґенштайну.

Certainly, the patterns of intellectuals attitudes towards war are heavily outnumbered by the intellectuals themselves. Although the very metamorphosis of human communities lives is not able to produce ideal types of feelings, relationships or destinies, it can at least visualise a certain set of these phenomena, which, however, are impossible to enumerate. What contributes to this state of affairs are Events because they severely disrupt and alter the normal functioning of states and everyday communication between their citizens. War is exactly this kind of Events. The author presents three patterns of the attitude towards war (mainly WWI) displayed by intellectuals. First, this is public patriotism in the rear embodied by E.Durkheim and M.Weber. Second, this is patriotism in the front line and public pacifism in the rear represented by E.Durkheim and M.Weber. And finally, this is loyalty to the mission of an intellectual both at the front and in the rear, which is characteristic of A.Schopenhauer and L.Wittgenstein.