Масс-медиа, выборы и новая реальность

Abstract

Масс-медиа полагают конец опыту перспективного и паноптического пространства, согласующемуся со всеми попытками классического анализа “объективной”сущности власти. Любое событие, действие, ценность, социальный институт, попадая в сферу действия системы, в которой не существует линейной последовательности, подвергаются определенной деформации. Исчезают любые дуальные структуры, связанные со смешением отправителя и получателя, дискурс больше не перемещается от одной точки к другой, но проходит цикл, в котором не поддаются обнаружению позиции отправителя и получателя. Власть больше не принадлежит к порядку директивной и контролирующей инстанции, но относится к порядку тактильности и коммутации; происходит растворение телевидения в жизни, а жизни — в телевидении.

Мас-медіа покладають край досвіду перспективного і паноптичного простору, узгодженого з усіма спробами класичного аналізу “об’єктивної" сутності влади. Будь-яка подія, дія, цінність, соціальний інститут, потрапляючи до сфери дії системи, в якій не існує лінійної послідовності, піддаються певній деформації. Зникають будь-які дуальні структури, пов’язані зі змішанням відправника і одержувача, дискурс більше не переміщається від однієї точки до іншої, але проходить цикл, в якому не піддаються виявленню позиції відправника і одержувача. Влада більше не належить до порядку директивної і контролювальної інстанції, але відноситься до порядку тактильності та комутації; відбувається розчинення телебачення в житті, а життя — в телебаченні.

Mass media put an end to the experience of perspective and panoptic space, consistent with all attempts of classical analysis of the “objective“ essence of power. Any event, action, value, social institution, falling into the scope of a system in which there is no linear sequence, is subject to some deformation. Any dual structure associated with the mixing of the sender and the recipient disappears, the discourse no longer moves from one point to another, the discourse no longer moves from one point to another, but rather goes through a cycle in which the position of the sender and recipient is not revealed. The power no longer belongs to the order of the directive and controlling authority, but rather belongs to the order of tactility and switching; there is a dissolution of television in life, as well as dissolution of life in television.