Від слов’янщини до Європи: ґенеза цивілізаційної ідентичності Володимира Антоновича

Abstract

У статті досліджено цивілізаційні погляди та уявлення Володимира Антоновича. Простежено ґенезу цивілізаційної ідентичності історика, зокрема співвідношення Слов’янського світу та Європи як об’єктів самоідентифікації. Проаналізовано уявлення історика про цивілізаційний поділ світу й місце України на цій цивілізаційній карті. Вивчено погляди вченого щодо ролі слов’ян в європейській історії, а також його ставлення до проникнення європейських впливів на Україну. Досліджено внесок Володимира Антоновича у зміну слов’янської ідентичності українських інтелектуалів на європейську. Під таким поглядом проаналізовано основні науково-дослідницькі та публіцистичні праці Володимира Антоновича на історичну тематику. Акцентовано увагу на старанному прагненні В. Антоновича приховати свої погляди щодо цивілізаційної ідентичності. Тому вагоме місце у джерельній базі дослідження займають спогади учнів та сучасників про погляди історика на європейський чинник. Також вагома роль у статті приділяється аналізу листування В. Антоновича із своїми друзями. Через відсутність цензури у листах учений набагато відвертіше розкривав свої погляди стосовно цивілізаційної належності України, ніж в опублікованих наукових працях чи інших публічних текстах. У статті доведено центральне місце В. Антоновича у процесі впровадження європейської ідентичності серед українських істориків. Такого результату історик домігся не через безпосереднє доведення тези про європейську належність України на сторінках історичних праць, а більшою мірою в ході приватної комунікації з довіреним колом своїх колег, студентів та послідовників. В. Антонович першим в українській історіографії подолав більшість слов’янофільських упереджень стосовно Заходу й толерантно поінтерпретував західноєвропейські впливи на явища історії України. Перехід В. Антоновича на європейську ідентичність не означав повної відмови від слов’янської ідентичності: слов’ян історик вважав складовою частиною європейської традиції. З’ясовано, що історик нерівноцінно ставився до різних складників Європи: романські народи (особливо Францію) він особливо шанував, а щодо німців він мав чималі упередження.

In the article the civilizational views and ideas of Volodymyr Antonovych have been researched. The genesis of the historian’s civilizational identity has been traced, including the relation of the Slavic world and Europe as objects of self-identification. The historian’s ideas about the civilizational division of the world and Ukraine’s place on this civilization map have been analyzed. The scientist’s views on the role of Slavs in European history and his attitude to the penetration of European influences on Ukraine have been studied. Volodymyr Antonovych’s contribution to the change in the Ukrainian intellectuals’ Slavic identity into European has been investigated. From this point of view, the main research papers and journalistic works by Volodymyr Antonovych on historical topics have been analyzed. Special attention has been paid to V. Antonovych’s diligent desire to conceal his views on civilizational identity. Therefore, a significant place in the source base of the study is occupied by the memories of students and contemporaries about the historian’s views on the European factor. Also, an important role in the article has been given to the analysis of V. Antonovych’s correspondence with his friends. As there wasn’t any censorship in the letters, the scientist far more openly disclosed his views on the civilizational affiliation of Ukraine here, than in published scientific works or other public texts. The article proves the leading role of V. Antonovych in the process of introducing European identity to Ukrainian historians. This result has been achieved by the historian, not by directly proving the thesis of Ukraine’s European identity on the pages of historical works, but in the course of private communication with the trusted circle of his colleagues, students and followers. V. Antonovych was the first in Ukrainian historiography to overcome most Slavophile prejudices against the West and tolerantly interpreted Western European influences on the phenomena in Ukrainian history. The transition of V. Antonovych to European identity did not mean complete abandonment of Slavic identity: he considered the Slavic to be an integral part of the European tradition. It has been found that the historian unequally treated different constituents of Europe. He was especially revered by the Roman peoples (especially France), and he had considerable prejudices against the Germans.