Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Корнієнко, В.В. |
|
dc.contributor.author |
Марасіна, С.І. |
|
dc.date.accessioned |
2021-11-20T15:34:37Z |
|
dc.date.available |
2021-11-20T15:34:37Z |
|
dc.date.issued |
2021 |
|
dc.identifier.citation |
Графіті на фрагментах фресок Борисоглібського собору у фондах національного заповідника "Софія Київська" / В.В. Корнієнко, С.І. Марасіна // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 18-25. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2518-7430 |
|
dc.identifier.other |
DOI: 10.5281/zenodo.4705639 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/181520 |
|
dc.description.abstract |
Графіті є одним з важливих видів джерел для дослідження історичного
минулого. Саме тому першочерговими завданнями сучасної епіграфіки є всебічне
вивчення епіграфічних пам’яток, що дозволяє максимально повно визначити їх
інформаційний потенціал, та введення отриманих результатів до наукового
обігу з метою подальшого застосування цього джерела під час історичних студій. Оскільки такі пам’ятки є масовими, їх повна публікація зазвичай передбачає групування в окремі корпуси за місцем виявлення, будь то певна архітектурна
пам’ятка, місто чи регіон. Така корпусна публікація епіграфічних пам’яток для
Чернігова та околиць була здійснена нещодавно, у 2018 р. Проте до цього корпусу не були включені десять графіті з Борисоглібського собору Чернігова. Вони були виявлені під час досліджень пам’ятки М. Холостенком у 1948, 1950 та
1956 рр. Вісім графіті збереглися в оригіналі на фрагментах фрескового тиньку.
Надалі вони опинились у фондовій колекції Національного заповідника «Софія
Київська», куди їх передав М. Холостенко. Інші два графіті в оригіналі виявити
не вдалося, і тому вони досліджувалися за виконаними вченим малюнками знахідок, що містились у польовій та звітній документації з архітектурно-археологічних досліджень у храмі. Ці матеріали в різний час теж опинились у складі
фондової збірки заповідника. Дослідження оригінальних графіті здійснювалося
за усталеною методикою вивчення епіграфічних пам’яток, що передбачає фотографування кожного фрагмента тиньку при бічному освітленні, друк фотографії та виконання промальовки прорізів при одночасному вивченні оригіналу
графіті, сканування чистової промальовки та з’єднання її з фотографією у тому ж масштабі. Здійснені нами дослідження фондової колекції дозволили встановити, що два графіті, які походять із розкопок 1948 та 1950 рр., належать
до середньовічного часу, а решта, що була виявлена під час досліджень 1956 р.,
виконані в ранньомодерну добу. Усі десять графіті Борисоглібського собору
публікуються вперше, вони доповнюють наявний корпус епіграфічних пам’яток Чернігова. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Graffiti is one of important sources to research historical past. That is why
modern epigraphy primary task is a comprehensive study of epigraphic records.
It provides measuring their informational potential as fully as possible and
introducing relevant results into scientific circulation in order to use this source in
historical studies. As these records are widespread, their full publication usually
involves grouping into separate corpuses according to place of discovery, whether
they are a specific architectural monument, city or region. Such corpus publication of
epigraphic records for Chernihiv and outskirts was conducted recently, in 2018.
However, ten graffiti from Saints Borys and Hlib Cathedral were not included in it.
They were previously discovered during M. Kholostenko's researches of the monument
in 1948, 1950 and 1956. Eight graffiti were preserved in original condition on the
fragments of fresco plaster. M. Kholostenko transferred them to the National
Conservation Area “St. Sophiia of Kyiv” and later they moved to its holdings
collection. Other two graffiti could not be found in original shape, and thus they were
studied according to the scientist’s drawings of finds that were kept in the field and
report documentation on architectural & archaeological researches in the temple.
These materials also appeared in the conservation area holdings collection at different
times. The original graffiti research was conducted in line with established methods of
epigraphic records studying that involved taking photos of each plaster piece in side
light, printing a photo and drawing slots while studying the original graffiti, scanning
clear drawing and joining it with the photo on the same scale. Our holdings collection
examinations ascertained that two graffiti from the excavations of 1948 and 1950
belonged to medieval times, and the rest discovered during 1956 research were made
in early modern epoch. All ten graffiti of Saints Borys and Hlib Cathedral are
published for the first time and they complement existing corpus of Chernihiv
epigraphic records. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Сiверянський літопис |
|
dc.subject |
У глиб віків |
uk_UA |
dc.title |
Графіті на фрагментах фресок Борисоглібського собору у фондах національного заповідника "Софія Київська" |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Graffiti on the fragments of frescoes in Saints Borys and Hlib cathedral in the holdings of the national conservation area “St. Sophiia of Kyiv” |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
930.2:003.071]:27(477.51-25)«10/16» |
|
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті