Теоретичні засади самоврядування на прикладах волинського Ковеля і сіверянського Ніжина (за королівськими привілеями 1611 та 1625 рр.)

Abstract

У статті йдеться про започаткування (відновлення) міського судочинства згідно з королівськими привілеями від 1611 та 1625 рр. у ранньомодерний час на прикладах українських міст – волинського Ковеля та сіверянського Ніжина у першій чверті XVII ст. Якщо для першого урбаністичного осередку привілей Сигізмунда ІІІ лише відновив давню самоврядну традицію, то громада другого – уперше в історії здобула можливість утворювати власні судові інституції. З використанням доступної джерельної бази була зроблена спроба виокремлення тотожних та відмінних рис формування і діяльності самоврядних структур у Ковелі та Ніжині на початку XVII ст. У матеріалах здійснено стислий виклад основних принципів судової автономії, яку отримували міщани в межах надання привілею на Магдебурзьке право. Також була здійснена спроба опису соціального портрета керівників міських самоврядних інституцій. За допомогою свідчень з джерел ми змогли реконструювати структуру і механізм діяльності арбітражного ланцюга між міським та замковим судовими колегіями. Було визначено, за урядування яких саме очільників ці урбаністичні осередки змогли отримати відповідні привілеї на Магдебурзьке право і що саме це давало місцевим громадам у юридичному аспекті. Окрему увагу приділено характеристиці теоретичних засад функціонування міського самоврядування у вказаних містах на основі опублікованих джерел з огляду на фрагментарність досліджень «магдебургій» українських міст у першій половині XVII ст. в цілому.

The article deals with the initiation (restoration) of urban justice in accordance with the royal privileges of 1611 and 1625 in early modern times on the examples of Ukrainian cities - Volyn Kovel and Northern Nizhyn in the first quarter of the 17th century. If it was the old self-governing tradition restoration for the first urban center the privilege of Sygyzmund III, the community of the second one gained the opportunity to form their own judicial institutions for the first time in history. Using an available source base, an attempt was made to identify identical and distinctive features of the formation and operation of self-governing structures in Kovel and Nizhyn in the early 17th century. The materials summarize the basic principles of judicial autonomy received by the burghers in the framework of granting the privilege of Magdeburg law. An attempt was also made to describe the social portrait of the heads of city selfgovernment institutions. With the help of evidence from sources, we were able to reconstruct the structure and mechanism of the arbitration chain between the city and the castle courts. It was determined under the leadership of which leaders these urban centers were able to obtain the appropriate privileges under the Magdeburg law and what exactly that gave local communities in legal terms. Particular attention is paid to the characteristics of the theoretical foundations of the functioning of urban self-government in these cities on the basis of published sources given the fragmentary research of «Magdeburg» system in Ukrainian cities in the first half of the 17th century in general.