З історії маєтків Ґалаґанів у селах Сокиринці та Дігтярі: 1760–1810-ті роки

Abstract

У статті розглянуто історію маєтків Галаґанів у селах Сокиринці і Дігтярі того часу, коли ця родина козацько-старшинського походження активно долучилася до процесу інкорпорації в елітні структури Російської імперії. Метою розвідки є аналіз стану цих садибних комплексів у часових межах останньої третини XVIII – першої чверті XIX століття за письмовими й візуальними джерелами. У статті прослідковується еволюція цих об’єктів у залежності від змін історичних обставин і поведінкових пріоритетів власників. Авторка осмислює причинно-наслідкові зв’язки між видозмінами у формах облаштування маєтків, традиціях родинного побуту й процесом адаптації нащадків козацької старшини до манери життя імперської аристократії. Уперше реконструйовано структуру спадкових помість Ґалаґанів станом на кінець XVIII – початок XIX ст. й доведено, що така реконструкція надає інформацію про життєдіяльність не лише одного роду, але дворянства Лівобережної України як регіональної спільноти.

A history of Galagan’s family estates in the villages Sokyryntsi and Dihtiari at that time when the family from Cossack-sergeant background was actively engaged in incorporation process into the elite structures of the Russian Empire was considered in the article. Historical and cultural perspective of the study was applied for that purpose. The aim of the study is to analyze a state of residential and administrative complexes based on written and visual sources in time period from the last third of the 18th – to the first quarter of 19th century. Evolution of the objects, depended on changes of the historical circumstances and behavior priorities of the owners, is followed in the article. The author considers cause-and-effect relations between the forms of estates’ arrangement, traditions of family life and adaptation process of Cossack- sergeant family to the aristocratic way of life accepted in the Empire. The study applies comparative analysis of archive sources – namely, texts and visual sources – to reconstruction of material components of the estates’ complexes that have not been preserved till nowadays. Consequently, the methods of attribution and source chronologizing were used for establishing connections between document’s content and historical events. Simultaneously, the information defined when the estates began to be used as residential places in contrast to pure economic purposes. A conclusion regarding what an estate started to be used as “ancestral home” and when it had gained the features of palace-park complex was drawn. A reconstructed structure of Galagan’s family estates in time period from the end of the 18th – to the beginning of the 19th century was presented for the first time as well as it was proved that such reconstruction provided information regarding life of all nobility of Left Bank Ukraine as a regional community in lieu of one single family.