Чи вирок «український хрест» для Донбасу 4.0?

Abstract

Метою дослідження є формалізація проблем формування Індустрії 4.0 на Донбасі з позицій еволюційної економіки й обґрунтування напрямків їх вирішення. Загальнотеоретичні основи роботи базуються на поєднанні принципів свободи волі й історичного детермінізму. З позицій свободи волі в суспільстві існують дві множини: (1) суб'єкти, (2) об'єкти. Суб'єкти характеризуються наявністю (А) стратегії і (Б) ресурсу (для її реалізації). З позицій історичного детермінізму в світі діють певні сценарії і закони взаємодії (в рамках світ-системного підходу; інституційної та еволюційної економіки). У рамках прогресивного економіко-технологічного розвитку (еволюційний детермінізм) на Донбасі спостерігаються суттєві проблеми з освоєння V-VI технологічних укладів. Основною причиною як технологічного відставання, так і триваючого конфлікту на Донбасі, є модель поведінки українського та іноземних великих капіталів. Головна відмінність моделі поведінки українського капіталу полягає в тому, що він розглядає державу як інструмент перерозподілу бюджету і приватизації у свою користь державної власності, через що постійно відтворюється формула «гроші» – «влада» – «гроші плюс». У результаті, по відношенню до державної влади вітчизняний капітал ділиться на «провладний» і «опозиційний» капітали. Великий іноземний капітал розглядає власний уряд як інструмент лобіювання своїх інтересів на міжнародній арені. На території України діють умовні сукупності: «західний» та «східний» капітали. Поєднання діяльності внутрішніх і зовнішніх акторів в Україні формує конфігурацію «український хрест», у рамках якої фіксуються два базових протиріччя: між «провладним» і «опозиційним» капіталом з одного боку, і групою «західних» і «східних» капіталів – з іншого. Режим постійного протистояння обумовлює націленість всіх груп акторів на отримання ренти, а не інвестиційного прибутку. Конфлікт на Донбасі, що почався в 2014 р., не тільки погіршив структуру економіки (її відповідності Індустрії 4.0) як на «підконтрольних» так «непідконтрольних» центральному уряду територіях, а й знизив інвестиційну активність. Основним напрямком для зміни ситуації на Донбасі, з позицій реалізації принципу свободи волі представниками великого капіталу, є перетворення профілю вітчизняного капіталу з метою консолідації його переговорної сили на зовнішній арені та забезпечення мирного врегулювання триваючого конфлікту.

Целью исследования является формализация проблем формирования Индустрии 4.0 на Донбассе с позиций эволюционной экономики и обоснование направлений их решения. Общетеоретические основы работы базируются на сочетании принципов свободы воли и исторического детерминизма. С позиций свободы воли в обществе существуют два множества: (1) субъекты, (2) объекты. Субъекты характеризуются наличием (А) стратегии и (Б) ресурса (для ее реализации). С позиций исторического детерминизма в мире действуют определенные сценарии и законы взаимодействия (в рамках мир-системного подхода; институциональной и эволюционной экономики). В рамках прогрессивного экономико-технологического развития (эволюционный детерминизм) на Донбассе наблюдаются существенные проблемы по освоению V-VI технологических укладов. Основной причиной как технологического отставания, так и продолжающегося конфликта на Донбассе, является модель поведения украинского и иностранных крупных капиталов. Главное отличие модели поведения украинского капитала состоит в том, что он рассматривает государство как инструмент перераспределения бюджета и приватизации в свою пользу государственной собственности, из-за чего постоянно воспроизводится формула «деньги» – «власть» – «деньги плюс». В результате, по отношению к государственной власти отечественный капитал делится на «провластный» и «оппозиционный» капиталы. Крупный иностранный капитал рассматривает собственное правительство как инструмент лоббирования своих интересов на международной арене. На территории Украины действуют условные совокупности: «западный» и «восточный» капиталы. Сочетание деятельности внутренних и внешних акторов в Украине формирует конфигурацию «украинский крест», в рамках которой фиксируются два базовых противоречия: между «провластным» и «оппозиционным» капиталом с одной стороны, и группой «западных» и «восточных» капиталов – с другой. Режим постоянного противостояния обусловливает нацеленность всех групп акторов на извлечение ренты, а не инвестиционной прибыли. Конфликт на Донбассе, начавшийся в 2014 г., не только ухудшил структуру экономики (её соответствия Индустрии 4.0) как на «подконтрольных», так «неподконтрольных» центральному правительству территориях, но и снизил инвестиционную активность. Основным направлением для изменения ситуации на Донбассе, с позиций реализации принципа свободы воли представителями крупного капитала, является преобразование профиля отечественного капитала с целью консолидации его переговорной силы на внешней арене и обеспечения мирного урегулирования продолжающегося конфликта.

The study aims to formalize the problems of Industry 4.0 formation in the Donbas from the standpoint of evolutionary economics and substantiate the directions for their solution. The general theoretical foundations of the work are based on a combination of the principles of free will and historical determinism. From the standpoint of free will in society there are two sets: (1) subjects, (2) objects. Subjects are characterized by the presence of (A) a strategy and (B) a resource (for its implementation). From the standpoint of historical determinism, certain scenarios and laws of interaction operate in the world (within the framework of the world-system approach; institutional and evolutionary economics). Within the framework of progressive economics and technological development (evolutionary determinism), significant problems are observed in the development of V-VI waves of innovation in the Donbas. The main reason for both the technological backwardness and the ongoing conflict in Donbas is the behavior model of Ukrainian and foreign large capitals. The main difference between the behavior model of Ukrainian capital is that it views the state as an instrument of budget redistribution and privatization in its favor of state property, that is why the formula “money” - “power” - “money plus” is constantly being reproduced. As a result, concerning the state power, domestic capital is divided into “pro-government” and “oppositional” capital. Large foreign capital sees its own government as a tool for lobbying its interests in the international arena. On the territory of Ukraine, there are conditional aggregates: "western" and "eastern" capitals. The combination of the activities of internal and external actors in Ukraine forms the "Ukrainian cross" configuration, within which two basic contradictions are recorded: between "pro-government" and "opposition" capital, on the one hand, and a group of "western" and "eastern" capitals, on the other. The regime of constant confrontation determines the focus of all groups of actors to extract rent and not investment profit. The conflict in Donbas, which began in 2014, not only worsened the structure of the economy (its compliance with Industry 4.0) both in the territories “controlled” and “not controlled” by the central government, but also reduced investment activity. The main direction for changing the situation in Donbas, from the standpoint of implementing the principle of free will by representatives of big business, is the transformation of the profile of domestic capital to consolidate its negotiating power in the foreign arena and ensure a peaceful settlement of the ongoing conflict.