dc.contributor.author |
Ольговський, С.Я. |
|
dc.date.accessioned |
2021-10-24T15:32:54Z |
|
dc.date.available |
2021-10-24T15:32:54Z |
|
dc.date.issued |
2019 |
|
dc.identifier.citation |
Ранньоскіфський осередок металообробки у Північному Причорноморʼї / С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 92-95. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2218-4805 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/180909 |
|
dc.description.abstract |
У статті зроблено спробу виокремити осередок металообробки у Північному Причорноморʼї у VI–V ст. до н. е. При цьому дається пояснення, що під осередком металообробки слід розуміти
не сукупність спеціалізованих металообробних центрів, а регіон
схожого виробництва з єдиними типологічними і хіміко-металургійними характеристиками і єдиною технологією виробництва.
Всупереч застарілим твердженням, рівень ливарного ремесла в
лісостепових скіфських центрах в архаїчний час був незрівнянно
вищий, ніж в грецьких колоніях, і саме місцеві майстри забезпечували населення Північного Причорноморʼя виробами із кольорових
металів. Майстри працювали і на виїзному промислі, тобто вели
мобільний (бродячий) спосіб життя, розповсюджуючи свою діяльність і на грецькі колонії. Деякі сплави, зокрема з домішками сурми і миш’яку, свідчать про звʼязки ливарників з родовищами Поволжя і Уралу. Але про завезення звідтіля напряму металу в грецькі
колонії говорити не можна. Ніяких торгівельних шляхів від Ольвії
у східні області не існувало, оскільки на жодній памʼятці ананʼїнської культури не відомі грецькі речі. Скіфські ж прикраси і зброя
зустрічаються досить часто. Тому саме через скіфських купців і
металургів метал з домішками сурми і миш’яку завозився у Північне Причорноморʼя і, зокрема, в грецькі колонії. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
В статье сделана попытка выделить очаг металлообработки в Северном Причерноморье в VI–V вв. до н. э. При этом даётся
пояснение, что под очагом металлообработки следует понимать
не совокупность специализированных металлообрабатывающих
центров, а регион сходного производства с едиными типологическими, химико-металлургическими характеристиками и единой
технологией производства. Вопреки устаревшим утверждениям, уровень литейного ремесла в лесостепных скифских центрах
в архаическое время был несравнимо выше, чем в греческих колониях, и именно местные мастера обеспечивали население Северного Причерноморья изделиями из цветных металлов. Многие
мастера работали на выездном промысле, то есть вели мобильный (бродячий) образ жизни, распространяя свою деятельность и
на греческие колонии. Некоторые сплавы, в частности с примесью
сурьмы и мышьяка, свидетельствуют о связях литейщиков с рудниками Поволжья и Урала. Но о поступлении оттуда напрямую
металла в греческие колонии говорить не приходится. Никаких
торговых путей из Ольвии в восточные области не существовало,
поскольку ни на одном памятнике ананьинской культуры не известны греческие вещи. Скифские же украшения и оружие встречаются достаточно часто. Поэтому именно через скифских купцов
и металлургов металл с примесью сурьмы поступал в Северное
Причерноморье, и, в частности, греческие колонии. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
The article attempts to identify the hotbed of metalworking in the
Northern Black Sea region in the 6th – 5th centuries B.C. At the same
time, an explanation is given that the hotbed of metalworking should
be understood not as a complex of specialized metal-working centers,
but as a region of similar production with uniform typological, chemical
and metallurgical characteristics, and unified production technology.
Contrary to outdated claims, the level of foundry in the forest-steppe
Scythian centers in the archaic time was incomparably higher than in
the Greek colonies, and it was the local craftsmen who provided the
population of the Northern Black Sea region with products made of nonferrous
metals. Many craftsmen worked in the off -premise way, that is,
they led a mobile (wandering) lifestyle, extending their activities to the
Greek colonies. Some alloys, with an admixture of antimony and arsenic
in particular, indicate the links of the foundry workers to the mines of
the Volga region and the Urals. However, it is not possible to speak of
metal coming from there directly into the Greek colonies. There were no
trade routes from Olbia to the eastern regions, since no Greek thing is
known on any of the monuments of the Ananian culture. On the contrary,
Scythian ornaments and weapons are quite common. Therefore, it was
through the Scythian merchants and metallurgists that the metal with
an admixture of antimony entered the Northern Black Sea region and
the Greek colonies in particular. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Сіверщина в історії України |
|
dc.subject |
Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
uk_UA |
dc.title |
Ранньоскіфський осередок металообробки у Північному Причорноморʼї |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Раннескифский очаг металлообработки в Северном Причерноморье |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Early Scythian hotbed of metalworking on the territory of the Northern Black Sea Coast |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
94 (477): 902.2:351.853 |
|