Невтомний сіяч українського слова (Культура мови в науковій рецепції професора Олександри Сербенської)

Abstract

Український мовознавець О. Сербенська трактує культуру мови як суспільну цінність, звертає увагу на відповідальність носіїв мови за її чистоту та на обов’язок поширювати у суспільстві знання про культуру мови. Важливим у концепції О. Сербенської є гайдеґґерівське сприйняття мови як «оселі Духу», звідси – філософський, естетичний, сакралізований підхід до проблем культури мови, сконцентрований, зокрема, у терміні «екологія мови». Досліджуючи культуру усного мовлення, О. Сербенська наголошує на його первинності щодо писемного, на багатстві усномовних засобів передавання думки. У статті проаналізовано втілення ідей О. Сербенської в наукових, науково-популярних та навчальних виданнях.

Ukrainian linguist O. Serbenska interprets the culture of language as a public value, emphasizes the responsibility of native speakers for cultivating its purity and the duty to disseminate in society knowledge about the language culture. In the concept of O. Serbеnska, the Heideggerian perception of language as the “home of the Spirit” is important; it predetermines a philosophical, aesthetic, sacralized approach to the problems of language culture, which is concentrated, in particular, in the term “language ecology”. O. Serbеnska focuses on the culture of spoken language, emphasizing its primacy in relation to the written language, the richness of oral speech means of the transfer of thought. The article analyzes the implementation of the ideas of O. Serbenska in scientific, popular science and educational publications.