Феномен мовної особистості українського прозаїка кінця XIX – початку XX століття в історії літературної мови

Abstract

Стаття присвячена осмисленню ролі мовних особистостей Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, Б. Грінченка, М. Коцюбинського у становленні концепцій мовного нормування та впливу їх мовотворчості на утвердження літературного стандарту. Визначено сутність понять мовна свідомість та мовна особистість в історії літературної мови. Розглянуто параметричну модель мовної особистості, простежено взаємозв’язок між формуванням мовної компетенції митців слова і мовною практикою письменників.

The article is devoted to the reflextion on the role of language personalities (Panas Myrnyi, I. Nechui-Levytskyi, B. Hrinchenko and M. Kotsiubynskyi) in the formation of the language normalization concept and their influence on the approval of the literary standard. The essence of concepts language consciousness and language personality is determined. The paper considers parametric model of the language personality, the basic units of which are words. The article attempts to trace the relationship between the formation of the language competence of the prose writers and the practical realization of linguistic consciousness.