Авторська модальність естетичних номінацій простору в художніх текстах Галини Пагутяк

Abstract

У статті висвітлено лінгвостилістичну природу естетичних назв простору в аспекті авторської модальності, виявлено текстову вербалізацію поняття простір. У прозових текстах Г. Пагутяк семантична основа авторської модальності реалізована через номінації «світ», «ліс», «сад», «Притулок», «Уріж» та ін. Естетичні номінації простору формують лексичні групи на позначення реального, фізичного і фантазійного, ірреального простору, які відображають модальність самотності, пошуку гармонії внутрішнього і зовнішнього світу людини.

The article highlights the linguostylistic nature of esthetic denominations of space in the author’s modality aspect. The textual verbalization of the space concept is also revealed here. The author’s modality expressed through notions world, forest, garden, Shelter, Urizh etc. in Galyna Pagutiak’s prose scale. Esthetic names of space are divided into two groups: notions of reality and notions of unreality. They reflect the modality of loneliness, searching of harmony between inner and outer human world.