Про взаємозв’язок валового внутрішнього продукту та споживання енергоресурсів у макроекономічному розвитку

Abstract

Проблематиці залежності енергетичних витрат щодо економічного розвитку національних господарств у світовій практиці присвячено велику кількість досліджень. Проте багаторічна дискусія про взаємозв'язок валового внутрішнього продукту та споживання первинних енергетичних ресурсів, яка налічує тисячі пов’язаних із математичною статистикою публікацій, перетворилася на суперечку про економетричні методи і не дала остаточних результатів, що викликало необхідність залучення інших методів.Статтю присвячено вирішенню даної проблеми із застосуванням апарату теоретичної механіки і регресійного аналізу. Об’єктами дослідження є господарства Німеччини, Франції, Італії, Японії, Росії, Туреччини та України, властивості кожного з яких характеризує валовий внутрішній продукт, перерахований за паритетом купівельної спроможності в цінах 2017 р., і споживання первинних енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, природний газ, гідро- та ядерна енергія, енергія з відновлюваних джерел).Прийнято допущення, що розвиток будь-якого національного господарства протягом часу є його шляхом в економічному просторі, а споживання первинних енергетичних ресурсів обумовлене притаманними макроекономіці динамічними характеристиками, зокрема умовною «масою», яка є мірою інертності господарського комплексу країни, наявності неформального сектору та ін. Шляхом, який проходить макроекономіка в економічному просторі, зазначено накопичений часом валовий внутрішній продукт. Період спостережень становить 30 років (з 1990 по 2019 р.).Використання теорії класичної механіки, зокрема кінематики і динаміки, виправдане тим, що макроекономіка потребує витрат енергетичних ресурсів і це уподібнює її до машини, яка рухається в певному просторі.Розкрито методичні підходи до визначення умовної маси макроекономіки, прискорення її переміщення в економічному просторі, витрат енергетичних ресурсів на функціонування формального сектору національного господарства, ефективності використання енергоносіїв у формальному секторі.

Существует обширная коллекция научных трудов, посвящённых изучению зависимости между потреблением энергии и экономическим развитием. Вместе с тем давняя дискуссия о взаимосвязи между валовым внутренним продуктом и расходом первичных энергоресурсов, насчитывающая тысячи публикаций, со временем вылилась в спор об эконометрических методах, но не дала окончательных результатов, что вызвало необходимость прибегнуть к другим подходам.Данная статья представляет собой попытку найти решение этой проблемы с использованием методов теоретической механики и регрессионного анализа. Предпринятое изучение приурочено к экономикам Германии, Франции, Италии, Японии, России, Турции и Украины. В каждом случае использованы показатели валового внутреннего продукта, пересчитанного по паритету покупательной способности в ценах 2017 г., и потребление первичных энергоресурсов (уголь, нефть, природный газ, гидро- и атомная энергия, энергия из возобновляемых источников).Сделано предположение о том, что развитие любой национальной экономики во времени - это её путь в экономическом пространстве, а потребление первичных энергоресурсов обусловлено динамическими характеристиками, присущими макроэкономике, в частности, «массой», которая служит мерой инертности хозяйственного комплекса страны, наличием неформального сектора и т. д. Путь, пройденный макроэкономикой в экономическом пространстве, - это валовой внутренний продукт, накопленный с течением времени. Срок наблюдения составляет 30 лет (с 1990 по 2019 г.).Использование теории классической механики, в частности кинематики и динамики, оправдано тем, что макроэкономика в своём развитии требует затрат энергетических ресурсов, что уподобляет её машине, которая движется в определенном пространстве.Представлены методологические подходы к определению условной массы макроэкономики, ускорения её движения, расходов энергоресурсов на функционирование формального сектора национальной экономики, эффективности использования энергии в формальном секторе.

There is substantial literature devoted to the study of the dependence between energy production and economic development. At the same time, the long-standing discussion of the relationship between the gross domestic product and consumption of primary energy resources, numbering thousands of publications, eventually degenerated into a dispute about econometric methods but did not give final results, which caused the need to resort to other approaches.This paper is an attempt to find a solution to this problem by the methods of theoretical mechanics and regression analysis of the relationship between GDP and energy production in macroeconomic development. Our case studies include the economies of Germany, France, Italy, Japan, Russia, Turkey, and Ukraine. In each case, we characterize the gross domestic product, recalculated at purchasing power parity in 2017 prices, and the consumption of primary energy resources (coal, oil, natural gas, hydro and nuclear energy, energy from renewable sources).Within the framework of the study, it was assumed that the development of any national economy over time is its path in the economic space, and the consumption of primary energy resources is due to dynamic characteristics inherent in macroeconomics, in particular, "mass", which serves as a measure of the inertia of the country's economic complex, the presence of an informal sector, etc. The path, traversed by macroeconomics in the economic space, is the gross domestic product accumulated over time. The observation period is from 1990 to 2019, that is - 30 years.The use of the theory of classical mechanics, in particular - kinematics and dynamics, is justified by the fact that macroeconomics in its development requires the expenditure of energy resources, and this likens it to a machine that moves in a certain space that models a given economyсs.The article introduces methodological approaches to defining the conventional mass of macroeconomics, accelerating its movement, expenditure of energy resources for the functioning of the formal sector of the national economy, the efficiency of energy use in the formal sector.